Развитие права в середине 1960-х – середине 1980-х гг. характеризуется масштабными кодификационными работами, прежде всего на общесоюзном уровне.
На основе интенсивно развивавшегося колхозного права формировалась такая отрасль советского права, как сельскохозяйственное право.
В ноябре 1969 г. III Всесоюзный съезд колхозников принял Примерный устав коллективного хозяйства (колхоза), внесший изменения в ранее действовавший Примерный устав сельскохозяйственной артели, значительно расширивший права основного сельскохозяйственного производителя в Советском Союзе – коллективного хозяйства.
Для советского уголовного права в середине 1960-х – 1980-х гг. характерна тенденция смягчения уголовной ответственности за малозначительные преступные деяния. Ряд деяний был декриминализован (перестал признаваться преступлениями), в том числе незаконная порубка леса в некрупных размерах, нарушение правил торговли и др.
Шире стал применяться такой институт уголовного права, как условное осуждение, условно-до освобождение из мест лишения свободы. Тенденция общей гуманизации советского уголовного права была отражена в Указе Президиума Верховного Совета СССР «О дальнейшем совершенствовании уголовного и исправительно-трудового законодательства»
Вместе с тем была усилена борьба с наиболее опасными в современных условиях преступлениями. Это было, в частности, отражено в Указе Президиума Верховного Совета СССР от 4 марта 1965 г. «О наказании лиц, виновных в преступлениях против мира и человечности, и военных преступлениях, независимо от времени совершения преступлений»
В 1973 г. были установлены самые суровые меры наказания (вплоть до смертной казни) за угон воздушного судна (самолета).
В 1974 г. Президиум Верховного Совета СССР принял Указ «Об усилении борьбы с наркоманией».
Впервые было кодифицировано отечественное исправительно-трудовое законодательство. В 1969 г. были утверждены Основы исправительно-трудового законодательства СССР и союзных республик, в соответствии с ними в 1970 г. был принят Исправительно-трудовой кодекс РСФСР, вступивший в силу с 1 июня 1971 г.
Дальнейшее развитие, прежде всего в сторону приближения к международным демократическим стандартам, получило советское уголовно-процессуальное право (были скорректированы права защитников в сторону их увеличения).
Управління
обслуговуванням гостей у готелі
Поняття обслуговування в готелі
Правила поведінки персоналу готелів
Процес обслуговування гостей у готелі
Функції та обов'язки службовців та працівників
готелю щодо надання послуг гостям
Види послуг, що надаються в готелях. Додаткові
послуги. Організація побутового обслуговування
Організація прибиральник робіт
Підготовка покоївки до роботи. Нормативи
проведення прибиральник заходів
Роботи, пов'язані з оборотом постільної білизни .
Санітарне - гігієнічні засоби
Обслуговування у готелі — це система заходів, що забезпечують високий рівень комфорту та задовольняють найрізноманітніші побутові, господарські і культурні запити гостей. З кожним роком ці запити і вимоги до послуг підвищуються. Причому, чим вища культура і якість обслуговування гостей, тим вищий імідж готелю, тим привабливіший він для клієнтів і тим успішніша його діяльність.
Висока якість обслуговування туристів забезпечується колективними зусиллями працівників усіх служб готелю, постійним і ефективним контролем з боку адміністрації, проведенням роботи з удосконалювання форм і методів обслуговування, вивчення і впровадження передового досвіду, нової техніки і технологій, розширення асортименту та вдосконалення якості наданих послуг.
Послуги проживаючим може надавати персонал готелю (сервісне і номерне обслуговування) і персонал інших підприємств (підприємства торгівлі, перукарня, медпункт тощо), розташованих у готелі.
Правила поведінки персоналу готелів
Готель надає послуги вітчизняним та іноземним гостям. Тому неухильним правилом для персоналу є поважне відношення до будь-яких культурних традицій мислення, а також готовність до спілкування без перешкод. Гордістю будь-якого готелю є персонал, здатний говорити різними мовами і справляти добре враження на гостя рівнем своїх знань і гнучкістю спілкування.
Метою обслуговуючого персоналу є створення відкритої, дружньої атмосфери, тому, звертаючись до гостя по імені, будь-який працівник готелю зможе домогтися його прихильності. Гості і співробітники повинні будувати свої відносини на взаємній повазі, стаючи рівноправними діловими партнерами. Необхідно, щоб кожен гість міг звернутися до будь-якого співробітника готелю зі своїми проблемами й турботами і його очікування виправдалися. Саме такий рівень обслуговування є гарантією успіху і конкурентноздатності на ринку готельних послуг. Необхідно постійно виявляти турботу про гостя. Кожен член колективу готелю стає єдиним цілим з тими послугами, що надає готель.
Культура поведінки готельного працівника містить у собі всі складові зовнішньої і внутрішньої культури людини, а саме: правила стосунків і звертання, уміння правильно виражати свої думки, дотримуватися мовного етикету. Ввічливість свідчить про культуру людини, її ставлення до роботи і до колективу. Для готельного працівника дуже важливо бути тактовним у взаєминах з гостями, постійно пам'ятати про повагу до людини [73].
Тактовна поведінка готельних працівників складається з ряду факторів. Головний з них — це уміння не помічати помилок і недоліків у поведінці гостей, не акцентувати на них увагу, не виявляти зайвої зацікавленості до їх одягу, звичаїв, традицій. Не можна задавати непотрібних запитань, розповідати про свої справи, виявляти настирливість. Не можна показувати гостеві, подобається він тобі чи ні, робити непотрібні зауваження, читати моралі, висловлювати різні претензії, розпитувати гостей про їхнє особисте життя. Працівникам необхідно вести себе тактовно і відносно відвідувачів гостей — не можна розпитувати їх про мету візиту, а також заходити в номер без дозволу проживаючого.
Тактовність виявляється і в увазі до гостя. Якщо гість занедужав, потрібно до йому дістати ліки, зателефонувати. Особливо уважним і тактовними треба бути до людей похилого віку, прощати їхні вади — адже вони часто неуважні, забудькуваті і уразливі.
Гідність і скромність — обов'язкові для готельного працівника риси характеру.
.
.
.
.
.
.