УЗБЕКИСТАН – НАШ ОБЩИЙ ДОМ
Узбекистан – многонациональное государство. За годы независимости в нашем государстве утвердился принцип: народ Узбекистана – единая семья. Чтобы оценить это достижение,необходимо вспомнить, что наша страна – одно из самых многонациональных государств среди стран СНГ. В Узбекистане в дружбе и согласии проживают представители более 130 наций и народностей. Какизвестно из истории, от правильного решения межнациональных проблем зависят стабильность внутри страны, развитие экономики и внешняя безопасность государства.
Для сохранения и развития культуры, традиций, обычаеви языка у нас созданы национальные культурные центры.
Сегодня в стране функционирует около 150 национальных культурных центров. Без них уже невозможно представить культурную жизнь Узбекистана,укрепление и развитие межнационального согласия, мира и дружбы. Все центры во всех регионах страны, развивая и поддерживая культуру и традиции своего народа, живут и радуются как одна семья, не обособляясь, авзаимодействуя друг с другом, взаимно обогащаясь духовными ценностями, накопленными нашими предками на протяжении столетий.
Как подчеркнул Президент страны Ислам Каримов, «создавая все необходимые условия ивозможности для развития и укрепления действующих в нашей стране национально – культурных центров, играющих ключевую роль в сохранении этнического своеобразия, языка, обычаев и традиций каждого народаи нации, мы тем самым создаем, формируем тот фундамент, на котором строится мир и спокойствие людей, их уверенность в завтрашнем будущем».
Политика нашего государства исключает любые проявлениянационализма, расизма, геноцида и других антигуманных действий.
В Узбекистане запрещена деятельность политических партий и общественных движений, проповедующих национализм и религиозную нетерпимость.
Мировойопыт развития многонациональных государств показал, что проживание в государстве людей различных народностей и национальностей положительно влияет на развитие его...
Объяснение:
Коли людина влаштовується на роботу, її, зрозуміло, цікавитиме, скільки часу їй доведеться працювати. Боротьба за зменшення робочого часу тривала протягом кількох століть. Якщо в ХУІІ-ХУІІІ ст. робочий день, як правило, тривав 12-14 годин, то поступово його тривалість за вимогами працівників, а також завдяки підвищенню продуктивності праці зменшувалася. Нині в більшості країн світу тривалість робочого дня не перевищує 8 годин. Крім того, сьогодні в більшості держав визначають не тривалість робочого дня, а граничну тривалість робочого тижня.
Кодекс законів про працю України визначив, що максимальна тривалість робочого тижня для повнолітніх працівників становить 40 годин. Однак для неповнолітніх установлено зменшену тривалість робочого тижня. Для неповнолітніх у віці від 14 до 16 років робочий тиждень не може тривати більше 24 годин, а у віці від 16 до 18 років — 36 годин, якщо неповнолітній працює в період канікул чи вже не навчається. Якщо ж неповнолітній працює в період навчального року у вільний від навчання час, тривалість роботи зменшується вдвічі порівняно з наведеними цифрами.
Скорочення робочого часу — не єдина пільга, на яку мають право неповнолітні працівники. Кодекс законів про працю встановлює цілу низку норм, які сприяють збереженню здоров'я неповнолітніх.
КЗиП передбачає суттєві пільги щодо відпусток неповнолітніх працівників. Насамперед її тривалість більша — щорічна відпустка неповнолітнього працівника не може бути меншою ніж 31 день, до того ж вона надається в зручний для неповнолітнього час за його бажанням.
Стаття 192. Заборона залучати працівників молодших вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні
Забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.
Стаття 194. Оплата праці працівників молодших вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи
Заробітна плата працівникам молодших вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується и такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємстві і на можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.
Объяснение:
1) Модернизация и автоматизация рабочего процесса
либо повышение количества рабочих кадров
2) Снижение затрат, не отражающееся на качестве производства.