Місце́ве самоврядува́ння в Україні — право територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України[1]. Місцеве самоврядування — це форма публічної влади, що реалізується специфічними суб'єктами — територіальними колективами і сформованими органами, має особливий об'єкт — питання місцевого значення, та здійснюється на основі використання окремого виду публічної власності — комунальної (муніципальної).[2]
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Територіальна громада — жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;
адміністративно-територіальна одиниця — область, район, місто, район у місті, селище, село.
Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Представницькими органами місцевого самоврядування є ради народних депутатів.
Запасы питания должны пополняться за счет местных ресурсов (рыбной ловли, охоты, сбора ягод, грибов, съедобных растений). Эту пищу нужно рассматривать как дополнительную и если позволяет обстановка, употреблять ее в первую очередь.
Особенности приготовления различной пищи :
1. Перед приготовлением пищи из мяса зайцев, белок, кроликов, лисицы, песца его необходимо выдержать в холодной воде не менее одного-двух часов. У мелких животных (зайца, ондатры, кролика) нужно обязательно вырезать железы, находящиеся под передними ногами и по бокам крестца.
2. Съедобными являются все змеи, кроме морских, а также ящерицы и лягушки. Перед приготовлением пищи из змей, ящериц и ног лягушек с них снимают кожу.
3. Птицы практически съедобны все. Исключение составляют коршун и орел. Яйца птиц съедобны все. Птицу, питающуюся рыбой, сначала надо очистить от перьев, снять с нее кожу с подкожным жиром, вымочить в подсоленной воде, варить в течение часа. Бульон слить. Только после этого птицу можно жарить, тушить, использовать для приготовления супа.
4. Пресноводные рыбы съедобны почти все. Для ядовитых рыб характерны ярко выраженные отличительные внешние признаки:
- Необычная форма, - Жесткая кожа, покрытая костными пластинками или шипами, - Маленький рот и жаберные щели, - Слабое развитие или отсутствие брюшных плавников.
Ядовитые рыбы непригодны в пищу даже после длительной варки.
Нужно твердо придерживаться правила - не употреблять в пищу неизвестную и несвежую рыбу.
5. Из съедобных растений условно выделяют несколько групп, которые употребляют в пищу. Это овощи, клубни и коренья, злаки и травы, фрукты и ягоды, орехи и желуди, грибы и лишайники, водоросли.
- Щавель и крапива используются в сыром виде и для приготовления супа, зеленых щей. - Мясистые черенки ревеня после очистки от кожицы можно употреблять в сыром виде. - Корень лопуха обыкновенного съедобен в вареном или тушеном виде. - Копать корни нужно осенью или весной при появлении первых листьев. - Корневища рогозы съедобны в вареном или печеном виде, весной съедобны и молодые побеги. - Корневище кувшинки (белой водяной лилии) употребляется в пищу в вареном, жареном и печеном виде. Она встречается в прудах и тихих водоемах. - В пищу пригодны молодые побеги папоротника, которые солят, сушат и заготавливают впрок. Побеги жарят, предварительно выварив их в течение 20 мин. - Каштаны, орехи, желуди съедобны в сыром и поджаренном виде. - Съедобными лишайниками являются исландский мох и ягель (олений мох). В сыром виде их употреблять в пищу не рекомендуется. Едят лишайники в вареном и сушеном виде. Добавляют их в супы. - Съедобные ягоды: земляника, малина, ежевика, черника, калина, брусника, голубика, клюква, морошка, смородина, крыжовник, боярышник, шиповник, лимонник, облепиха, костяника. - Грибы необходимо вываривать не менее 1 ч. Затем их жарят, варят. В сыром виде грибы могут храниться не более суток. Незнакомые или вызывающие сомнение грибы собирать нельзя.
Обеспечение водой составляет важную часть обеспечения жизнедеятельности.
- Сбор воды не представляет проблемы в лесистой и болотистой местности. - В горной местности воду нужно искать в трещинах и пещерах. - В долинах с рыхлой почвой воду нужно искать там, где растет сочная, яркая трава. - В Арктике и высокогорных районах воду можно получить из снега или льда. Для добывания воды надо использовать старый лед, так как в нем меньше солей. - Основным источником питьевой воды в пустынях является система колодцев, вырытых вручную в низинах, руслах высохших рек, у основания дюн и подножия скал. ВОЗЬМИ ИЗ ЭТОГО НУЖНУЮ ТЕБЕ ИНФОРМАЦИЮ.
К землям особо охраняемых природных территорий относятся земли государственных природных заповедников, в том числе биосферных, государственных природных заказников, памятников природы, национальных парков, природных парков, дендрологических парков, ботанических садов, территорий традиционного природопользования коренных малочисленных народов Севера, Сибири и Дальнего Востока Российской Федерации, а также земли лечебно-оздоровительных местностей и курортов.
2. Земли особо охраняемых природных территорий относятся к объектам общенационального достояния и могут находиться в федеральной собственности, собственности субъектов Российской Федерации и в муниципальной собственности. В случаях, предусмотренных федеральными законами, допускается включение в земли особо охраняемых природных территорий земельных участков, принадлежащих гражданам и юридическим лицам на праве собственности.
Місце́ве самоврядува́ння в Україні — право територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України[1]. Місцеве самоврядування — це форма публічної влади, що реалізується специфічними суб'єктами — територіальними колективами і сформованими органами, має особливий об'єкт — питання місцевого значення, та здійснюється на основі використання окремого виду публічної власності — комунальної (муніципальної).[2]
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Територіальна громада — жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;
адміністративно-територіальна одиниця — область, район, місто, район у місті, селище, село.
Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Представницькими органами місцевого самоврядування є ради народних депутатів.