Складіть термінологічний словник із 20 термінів на тему "Правові засади, соціальне призначення, юридична природа і система прав та свобод людини і громадянина"
"Правові засади, соціальне призначення, юридична природа і система прав та свобод людини і громадянина":
1. Правові засади: Основні принципи і норми, на яких ґрунтується правова система країни.
2. Соціальне призначення права: Функція права, спрямована на регулювання взаємовідносин у суспільстві з метою забезпечення справедливості та захисту прав людини і громадянина.
3. Юридична природа: Сукупність характеристик, що визначають правову природу об'єкта, які включають його правовий статус, права та обов'язки.
4. Система прав: Упорядкована структура нормативних актів та принципів, яка регулює правові відносини у суспільстві.
5. Свободи людини і громадянина: Права та можливості, які надаються людині в рамках правової системи для самовираження, розвитку та захисту її інтересів.
6. Конституція: Основний правовий акт держави, що визначає основні принципи організації та функціонування держави, а також гарантує права та свободи громадян.
7. Законодавство: Сукупність правових норм, прийнятих на законодавчому рівні, які регулюють різні сфери життя суспільства.
8. Громадянське право: Галузь права, яка регулює цивільні правовідносини між фізичними та юридичними особами.
9. Кримінальне право: Галузь права, яка встановлює норми та процедури кримінальної відповідальності та карного переслідування осіб, які вчинили злочини.
10. Адміністративне право: галузь права, яка регулює відносини, пов'язані з діяльністю державних органів адміністративного характеру, а також правові норми, які встановлюють повноваження, процедури та відповідальність таких органів.
11. Законодавство: Сукупність законів і нормативних актів, прийнятих в рамках правової системи держави.
12. Правова відповідальність: Зобов'язання додержуватися правових норм і нести наслідки за їхнє порушення. 13. Влада: Уповноваження і можливість приймати рішення та встановлювати правила, якими керуються інші люди.
14. Розподіл влади: Принцип, що передбачає розділення владних повноважень між різними інститутами і органами держави.
15. Правова відповідальність: Зобов'язання додержуватися правових норм і нести наслідки за їхнє порушення.
15. Конституційні права: Основні права та свободи, гарантовані конституцією країни.
16. Правова держава: Концепція, за якою влада обмежена законами, а права і свободи громадян захищені.
17. Імунітет: Правовий статус, який надає захист від юридичної відповідальності для певних посадових осіб або свідків у виконанні своїх обов'язків.
18. Правозастосування: Процес застосування правових норм до конкретних ситуацій і вирішення юридичних спорів.
19. Громадська активність: Діяльність громадян, спрямована на вплив на формування і зміну правових норм та політичних рішень у суспільстві.
20. Правовий підхід: Методологія розуміння і застосування права, що включає аналіз правових норм, прецедентів та інших джерел права.
Дело в том, что в 1920-е гг. украинский эмигрантский исследователь Р.Лащенко доказывал, что все три редакции Статута являлись памятниками украинского права и культуры и написаны на украинском языке.. Его оппонент—В.Д.Дружчиц со ссылкой на Ст.Пташицкого и др. исследователей Литовской метрики утверждал, что это не так . Подводя итоги дискуссии о языке Статутов, В.И.Пичета в специальной статье, помещенной в № 1 Известий АН СССР за 1941 год и посвященной изучению Статутов в новейшей историко-юридической литературе, писал: “ В этих спорах, были ли Статуты 1529 и 1566 гг. украинского или белорусского происхождения, необходимо отметить наличие национализма и неисторичности… В это время белорусский и украинский литературные языки находились еще в процессе формирования. Язык Статутов был далек от подлинно народной речи. Важно отметить, что язык Статута русский, и таким образом Статут—это отражение влияния феодальной русской культуры, получившей значительное распространение среди феодаольного класса Литвы, еще не оказавшегося в сфере влияния польской культуры” .Категоричность суждений В.И.Пичеты о языке Статутов вполне объяснима, особенно если принять во внимание пятилетие (с 1931 по 1935 гг.) пребывание ученого в Вятке, а затем восстановление его в 1940 г. в звании академика АН Беларуси.Между тем вопрос о языке (и не только Статутов) представляется далеко не простым. На это в свое время указывал Н.Н.Улащик, много лет работавший как с актовыми, так и с повествовательными источниками средневековья. .В письме супругам Гениюш 6 февраля 1970 г. он, в частности. писал:” В этом году должен подготовить к печати том летописей (или хроник), писанных языком, которого никак не могу определить—белорусский или украинский. Для ХУП в. разобраться в этом , да еще не филологу, очень трудно”
Если Скляр в заявлении указал " уволить с "сегодняшнего дня" и Администрация издает приказ этим же днем то Администрация права...
если срок был указан иной... или вообще не указан то его востановят на работе (через суд) Почему, если не указан сpок, по умолчанию пpинимается две недели? Из чего это вытекает? Одна стоpона изьявила согласие уволиться, втоpая стоpона изьявила согласие сделать это немедленно. Соглашение достигнуто. Логичнее считать, что pаботника устpаивает любой сpок до двух недель, если не указано иное. Администpация может и поспешить pасстаться с не слишком нужным pаботником. Она обязана его уволить максимум чеpез две недели, но ниоткуда не вытекает, что она не может сделать этого pаньше. Если договоp pастоpгнут - чего еще то? Ну как-то так наверное.
"Правові засади, соціальне призначення, юридична природа і система прав та свобод людини і громадянина":
1. Правові засади: Основні принципи і норми, на яких ґрунтується правова система країни.
2. Соціальне призначення права: Функція права, спрямована на регулювання взаємовідносин у суспільстві з метою забезпечення справедливості та захисту прав людини і громадянина.
3. Юридична природа: Сукупність характеристик, що визначають правову природу об'єкта, які включають його правовий статус, права та обов'язки.
4. Система прав: Упорядкована структура нормативних актів та принципів, яка регулює правові відносини у суспільстві.
5. Свободи людини і громадянина: Права та можливості, які надаються людині в рамках правової системи для самовираження, розвитку та захисту її інтересів.
6. Конституція: Основний правовий акт держави, що визначає основні принципи організації та функціонування держави, а також гарантує права та свободи громадян.
7. Законодавство: Сукупність правових норм, прийнятих на законодавчому рівні, які регулюють різні сфери життя суспільства.
8. Громадянське право: Галузь права, яка регулює цивільні правовідносини між фізичними та юридичними особами.
9. Кримінальне право: Галузь права, яка встановлює норми та процедури кримінальної відповідальності та карного переслідування осіб, які вчинили злочини.
10. Адміністративне право: галузь права, яка регулює відносини, пов'язані з діяльністю державних органів адміністративного характеру, а також правові норми, які встановлюють повноваження, процедури та відповідальність таких органів.
11. Законодавство: Сукупність законів і нормативних актів, прийнятих в рамках правової системи держави.
12. Правова відповідальність: Зобов'язання додержуватися правових норм і нести наслідки за їхнє порушення.
13. Влада: Уповноваження і можливість приймати рішення та встановлювати правила, якими керуються інші люди.
14. Розподіл влади: Принцип, що передбачає розділення владних повноважень між різними інститутами і органами держави.
15. Правова відповідальність: Зобов'язання додержуватися правових норм і нести наслідки за їхнє порушення.
15. Конституційні права: Основні права та свободи, гарантовані конституцією країни.
16. Правова держава: Концепція, за якою влада обмежена законами, а права і свободи громадян захищені.
17. Імунітет: Правовий статус, який надає захист від юридичної відповідальності для певних посадових осіб або свідків у виконанні своїх обов'язків.
18. Правозастосування: Процес застосування правових норм до конкретних ситуацій і вирішення юридичних спорів.
19. Громадська активність: Діяльність громадян, спрямована на вплив на формування і зміну правових норм та політичних рішень у суспільстві.
20. Правовий підхід: Методологія розуміння і застосування права, що включає аналіз правових норм, прецедентів та інших джерел права.