• незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів чи психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах;
• дрібне викрадення чужого майна;
• порушення правил дорожнього руху;
• порушення правил торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами;
• дрібне хуліганство;
• стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і не відведених для цього місцях або з порушенням встановленого порядку;
• злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку й державного кордону, військовослужбовця;
• порушення правил дозвільної системи щодо вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї та бойових припасів.
адміністративне право україни являє собою окрему галузь права, що покликана регулювати певну групу суспільних відносин. головною їхньою особливістю є те, що вони виникають, розвиваються і припиняють своє існування у сфері державного іння у зв'язку з організацією та функціонуванням системи виконавчої влади на всіх рівнях іння в державі.
адміністративне право — це сукупність правових норм, які встановлюються і забезпечуються державою з метою регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності.
предметом адміністративного права є суспільні відносини, що ся з питань державного іння:
• відносини між підпорядкованими одне одному державними органами, органами місцевого самоврядування та їх службовцями (наприклад, кабінетом міністрів україни та обласними, районними державними адміністраціями); між не підпорядкованими одне одному державними органами, органами місцевого самоврядування та їхніми службовцями (на центральному рівні — між міністерствами, комітетами й відомствами, на місцевому рівні —. між державними адміністраціями різних областей);
• між вказаними вище органами і недержавними господарськими й соціально-культурними об'єднаннями, підприємствами, установами, громадськими об'єднаннями чи громадянами (наприклад, між відділом соціального забезпечення державної районної адміністрації та громадянином, який звернувся до відділу з відповідною заявою). при регулюванні цих суспільних відносин держава використовує такі методи: рекомендації й обов'язкові настанови, заборона певних дій, одноособове і колегіальне прийняття рішень, координація діяльності різних установ та осіб. однак найпоширенішими і найважливішими державного іння є переконання (диспозитивний метод) і примус (імперативний метод). переконання пов'язане із впливом на свідомість людини шляхом апеляції до її сумління, правосвідомості тощо. у разі порушення закону застосовується примус. примус — це крайній захід, який використовують здебільшого для припинення правопорушення.
джерелами адміністративного права є численні нормативно-правові акти. по-перше, це конституція україни, яка визначає систему органів виконавчої влади та основні принципи їхньої діяльності із здійснення державного іння.
до законів, що регулюють адміністративно-правові відносини, належать закони україни «про державну службу», «про міліцію», «про місцеве самоврядування в україні», «про звернення громадян» тощо. окремі положення адміністративного права містять повітряний та митний кодекси. окреме місце посідає кодекс україни про адміністративні правопорушення.
адміністративні правовідносини регулюються великою кількістю підзаконних нормативно-правових актів: постанови верховної ради україни, укази президента україни, постанови й розпорядження кабінету міністрів україни, акти міністерств, відомств, інших центральних органів виконавчої влади, акти місцевих органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування.
В позиционных системах счисления количественное значение, обозначаемое цифрой в записи числа, зависит от позиции цифры в числе.
Основание позиционной системы счисления равно количеству используемых в системе цифр.
Система счисления, применяемая в современной математике, является позиционной десятичной системой. Ее основание равно десяти, так как запись любых чисел производится с десяти цифр:
0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9.
Хотя десятичную систему принято называть арабской, но зародилась она в Индии в V веке. В Европе об этой системе узнали в XII веке из арабских научных трактатов, которые были переведены на латынь. Этим и объясняется название «арабские цифры» . Однако широкое распространение в науке и в обиходе десятичная позиционная система получила только в XVI веке. Эта система позволяет легко выполнять любые арифметические вычисления. Записывать сколь угодно большие числа. Распространение арабской системы дало мощный толчок развитию математики.
С позиционной десятичной системой счисления вы знакмы с раннего детства, только, возможно, не знали, что она так называется.
Что означает свойство позиционности системы счисления, легко понять на примере любого многозначного десятичного числа. Например, в числе 333 первая тройка означает три сотни, вторая — три десятка, третья — три единицы. Одна и та же цифра в зависимости от позиции в записи числа обозначает разные значения.