Регуля́торы обще́ственных отноше́ний — совокупность определённых норм, упорядочивающих поведение людей или состояние иных объектов регулирования в различных сферах жизнедеятельности.
В любом обществе существует множество самых различных правил поведения, складывается и действует целая система регуляторов общественных отношений. Ещё в первобытном обществе действовали свои регуляторы — система мононорм (ритуал, миф, обычай), прегулировавших значимые для жизни родовой общины наиболее важные общественные отношения[1].
Существующие в современном обществе регуляторы подразделяются на две большие группы: социальные и технические. В юридической литературе также выделяются стихийные регуляторы.
Объяснение:
Технические регуляторы
Социальные регуляторы
Стихийные регуляторы
Є кілька можливих варіантів вирішення цього питання, залежно від наявності/відсутності певних обставин. У задачі вказано, що Михайло працює на приватній фірмі і навчається заочно, а тому:
1 варіант. Михайлові в порядку вимог частини першої ст. 35 Цивільного кодексу України (далі – ЦУК), могла бути надана повна цивільна дієздатність. цитата «Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором…» Але сам факт праце-влаштування за трудовим договором не є підставою для надання повної цивільної дієздатності, тому що згідно вимог частини другої цієї ж статті «Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду». Якщо таке рішення було прийняте, то Михайло є особою з повною ци-вільною дієздатністю і вправі розпоряджатися будь-яким власним майном на свій розсуд.
2 варіант. Якщо Михайлові не було надано повну цивільну дієздатність в порядку вимог ст. 35 ЦКУ, то згідно ст. 32 цього ж Кодексу фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (не-повнолітня особа) має право: самостійно вчиняти дрібна побутові правочини ( тобто правочини щодо предмета, який має невисоку вартість); здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). А от розпоряджатися транспортними засобами або нерухомим майном так само як і набувати у власність транспортні засоби або нерухоме майно, неповнолітня особа може лише за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників, яка повинна бути викладена письмово і нотаріально посвідчена та з дозволу органу опіки та піклування. Якщо такої згоди від батьків не було, а також не було отримати дозвіл органу опіки та піклування, то правочин є нікчемним (ст. 224 ЦКУ).
