1) Существенными переменами во время второй конституционной реформы в СССР (14 марта 1990 г.) принято считать: в) исключение из Конституции СССР положений о руководящей и направляющей роли КПСС и г) учреждение поста Президента СССР
2) б) 4, 5, 6
4 глава - Президент Российской Федерации
5 глава - Федеральное Собрание
6 глава - Правительство Российской Федерации
3) в) 1,3
1 глава - Основы конституционного строя
3 глава - Федеративное устройство
4) Вот с этим вопросом у меня возникли трудности, ведь Конституция - это, по сути, и социальная и политическая и социальная сферы, а здесь нужно выбрать только один ответ. Может тогда в) устойчивые свойства организма? Если под "Организмом" подразумевать совокупность всех этих сфер.
Ініціатори цього закону і його захисники висувають такі аргументи:
1. Зниження віку відповідальності за кримінальні злочини до 12 років дозволить ізолювати більше число злочинців від суспільства.
2. Говорити про те, що 12-річні злочинці не усвідомлюють своїх дій, не доводиться - вони часто скоюють злочини усвідомлено і намагаються замести сліди. 3. В цілому ряді країн світу підлітки залучаються до кримінальної відповідальності з цього і навіть більш юного віку. Так, в деяких штатах США діти старше 10 років, які вчинили особливо тяжкий злочин, можуть бути засуджені до довічного ув'язнення (при загальному віці схильності кримінальної відповідальності з 16 років). Також з 10 років можна підпасти під суд в Англії, Австралії, Швейцарії. Кримінальна відповідальність з 13 років настає у Франції, з 14 - в Німеччині і Японії, в інших країнах Євросоюзу - від 13 до 18 років. В Ірландії, як і в деяких східних країнах, можна відправити в колонію 7-річну дитину.
Свої аргументи висувають і противники введення закону:
1. На думку ряду експертів, тяжкі злочини, вчинені в такому юному віці - ознака психічних відхилень. Відповідно, таких підлітків слід лікувати, а не саджати у в'язницю. До того ж деякі експерти, зокрема дитячий омбудсмен Павло Астахов, посилаючись на дані психологів, стверджує, що сьогодні відбувається уповільнення темпів розвитку підлітків: сучасні дівчата в середньому досягають психофізіологічної зрілості до 18 років, а юнаки - до 20. І, за його думку, ці дані говорять про неприпустимість зниження віку кримінальної відповідальності (відзначимо, що є і прямо протилежні висновки на цей рахунок - а саме, про більш ранньому дорослішання підлітків в даний час).
2. У країні відсутня ювенальна юстиція, система психологічної до підліткам та малолітнім злочинцям. Введення нового закону остаточно перекреслить надії на його створення: набагато простіше і дешевше посадити підлітка в тюрму, ніж займатися його перевихованням.
3. Строгість або зниження віку покарання не зупинить і не скоротить кількість злочинів у підлітковому середовищі, де мотивація до скоєння злочину може бути вище страху покарання.
4. У колоніях для малолітніх сильно криміналізованих атмосфера, існує жорстка ієрархія. Там дуже високий відсоток згвалтованих підлітків. В результаті з таких колоній вийде ще більш запеклий злочинець, схильний до рецидиву. За словами правозахисника Валерія Борщова, рецидив серед малолітніх злочинців становить 40%.
5. Реалізація законопроекту повертає нас до репресій тоталітарних часів, коли вводилися аналогічні закони зі зменшенням віку відповідальності за кримінальні злочини.
использовании насилия.
5.Легитимность и делегитимация власти.
6.Ненасильственные борьбы в правовом
государстве.
7.Позитивные аспекты и риски свобод и прав человека.
8.Факторы, влияющие на установление определенного
политического режима.
9.Фашисткий и коммунистический режимы как
разновидности тоталитаризма.
10.Возможные модели перехода к демократии.
(Например, в Беларуси) .
11.Гражданское общество как политический институт.
(Ваша собственная позиция в отношении гражданского общества. )
12.Идеальная форма государственного правления. (Т. е.
наилучшая, по Вашему мнению. )
13.Проблема взаимодействия элиты и общества.
14.Различия в понятиях «элита» и «номенклатура» .
15.Номенклатурная система и ее социальные
последствия.
16.Отличия формальных и неформальных общественных
организаций и движений. (Можно писать о Беларуси) .
17.Проблемы становления партийной системы в РБ.
18.Возможности и проблемы политической социализации
личности.
19.Толпа как стихийная форма массовой политической
деятельности.
20.Террор как экстремистский политического
действия.
21.Молодежные субкультуры: конформизм и
нон-конформизм в их политическом действии и поведении.
22.Характерные аспекты формального и
неформального политического лидерства.
23.Роль случайности в появлении
политического лидера.
24.«Культ личности» в тоталитарных
государствах: особенность режима власти или влияние личностных черт лидера?
25.Разница понятий «лидер» и
«руководитель».