подолання педагогічної занедбаності;
формування активної життєвої позиції, залучення в суспільно-значиму діяльність;
переключення інтересів;
професійна орієнтація.
Объяснение:
Залучення підлітків в спортивно-туристичну діяльність, військово-патріотичну роботу, комп'ютерні клуби, художню самодіяльність тощо. Сприяє переключенню інтересів особистості, формування самосвідомості, позитивної зміни життєвих пріоритетів і перспектив. Дуже значима своєчасна комплексна робота з батьками неблагополучних підлітків, що включає відвідування сім'ї, бесіди, проведення батьківського всеобучу з залученням фахівців в області психології, юриспруденції, медицини. Держава надає величезного значення професійної підготовки фахівців для роботи з неповнолітніми.
Тоді, чи варто робити такі необдумані вчинки, якщо необхідно буде відповідати за наслідки скоєного? Бо, як усім нам відомо, будь-яка особа, яка скоїла злочинні дії, не залишається безкарною.
У цьому світі всі люди поділяються на три типи: ті, які бояться відповідальності перед законом; ті, які бояться морального неспокою за свої злодіяння; ті, які, взагалі, нічого не бояться.
Злочин — це зла дія, злодіяння із точки зору тієї певної системи вподобань людини, деякої групи людей, або ж людства в цілому. Злочинець – особа, яка вчинила злочин.Завжди суспільство докладає зусиль для того, щоб жити за певними встановленими правилами , але не існує такої сукупності людей, у котрій ці правила не ігноруються. Найчастіше ці порушення мають дрібний характер. Наприклад, студент запізнився на пару, жінка перейшла дорогу в забороненому місці, тощо. А ще є небезпечні порушення, такі як крадіжка або вбивство. От, наприклад, візьмемо до уваги останнє. На цей вчинок зважитися може, взагалі, не кожна людина, а тільки той, хто, безумовно, впевнений у безгрішності та необхідності даного злочину. Хочу ще підкреслити дуже важливу річ – не завжди злочин, який повинний каратися законом, залишається поміченим. У багатьох випадках силу мають фінансові можливості обвинуваченого. Все ж таки можливо сьогодні дати грошенят, як кажуть «на лапу», і вся правда на твоїй стороні. Особи, які вирішують долю винного та міру покарання просто закривають на це очі. А є й інша сторона цієї медалі, можливо й покарати ту людину, яка є потерпілою у певній ситуацій, або ж взагалі немає відношення до даного злочину. Прикладом може слугувати твір Федора Михайловича Достоєвського «Злочин та кара», який яскраво показує нам те, що навіть грошова розплата не дасть морального спокою за скоєний злочин.Объяснение:
использовании насилия.
5.Легитимность и делегитимация власти.
6.Ненасильственные борьбы в правовом
государстве.
7.Позитивные аспекты и риски свобод и прав человека.
8.Факторы, влияющие на установление определенного
политического режима.
9.Фашисткий и коммунистический режимы как
разновидности тоталитаризма.
10.Возможные модели перехода к демократии.
(Например, в Беларуси) .
11.Гражданское общество как политический институт.
(Ваша собственная позиция в отношении гражданского общества. )
12.Идеальная форма государственного правления. (Т. е.
наилучшая, по Вашему мнению. )
13.Проблема взаимодействия элиты и общества.
14.Различия в понятиях «элита» и «номенклатура» .
15.Номенклатурная система и ее социальные
последствия.
16.Отличия формальных и неформальных общественных
организаций и движений. (Можно писать о Беларуси) .
17.Проблемы становления партийной системы в РБ.
18.Возможности и проблемы политической социализации
личности.
19.Толпа как стихийная форма массовой политической
деятельности.
20.Террор как экстремистский политического
действия.
21.Молодежные субкультуры: конформизм и
нон-конформизм в их политическом действии и поведении.
22.Характерные аспекты формального и
неформального политического лидерства.
23.Роль случайности в появлении
политического лидера.
24.«Культ личности» в тоталитарных
государствах: особенность режима власти или влияние личностных черт лидера?
25.Разница понятий «лидер» и
«руководитель».