М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
arpinan
arpinan
31.01.2021 07:52 •  Право

Громадянка л., яка займалась підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, умисно ухилялась від сплати податків. як наслідок, до бюджету не надійшла сума, яка в 3500 разів перевищувала встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян. визначте тематику ситуації. яка відповідальність передбачена за це діяння? які санкції можуть бути застосовані до громадянки л.?

👇
Ответ:
nagornaykisa
nagornaykisa
31.01.2021
Громадянка Л. своїми умисними діями вчинила правопорушення, передбачене частиною 2 ст. 212 Критінального кодексу "України. Тобто  - умисне ухилення від сплати податків та зборів, що входять у систему оподаткування та призвели до ненадходження коштів до бюджету у великих розмірах. За це передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 2000 до 3000 неоподаткованих мінімумів доході громадян. Тобто від 340000 до 51000.

У разі несплати штрафу понад 34000 грн. суд може замінити штраф на позбавлення волі із розрахунку 1 день позбавлення волі за 8 НМДГ (136 грн.) (ст. 53 ККУ)

Крім того винна особа повинна виплптити заборгованність по податкам.
4,8(44 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
sveta760
sveta760
31.01.2021

Юридична відповідальність грунтується на принципах:

1) законності - полягає в тому що юридична відповідальність настає: за наявності складу правопорушення; за фізичні діяння - дію чи бездіяльність (а не за думки, світогляд, особистісні властивості); за суспільно шкідливі і, як правило, винні діяння, вчинені деліктоздатною особою70; за юридично заборонені діяння, тобто за діяння, що суперечать природі права і букві закону; за власні діяння правопорушника; відповідно до процесуальних норм; за рішенням компетентних органів, котрі визначені законом;

2) обгрунтованості - виражається: у встановленні самого факту здійснення правопорушником протиправного діяння як об'єктивної істини; встановленні інших юридично значущих фактів, пов'язаних з висновками про факт правопорушення і суб'єкта правопорушення. Принцип "презумпції невинуватості" потребує, щоб вина особи, котра притягується до відповідальності, була доведена і визначена у правозастосовному акті;

3) доцільності - полягає у відповідності обраного засобу впливу на правопорушника меті юридичної відповідальності (захистити правопорядок, виховати поважне ставлення до права), що вимагає: індивідуалізації державно-примусових заходів залежно від ваги правопорушення і властивостей правопорушника як особи, котра підлягає відповідальності; пом'якшення відповідальності і навіть відмовлення від застосування засобів відповідальності за наявності можливості досягти її цілей іншим шляхом;

4) невідворотності - полягає: в неминучості настання відповідальності правопорушника; оперативності застосування засобів відповідальності за вчинені правопорушення; ефективності заходів, застосовуваних до правопорушників. Незнання закону не звільняє від відповідальності. Дія принципу невідворотності покарання не повинна порушувати іншого принципу відповідальності - презумпції невинуватості;

5) своєчасності - означає можливість залучення правопорушника до відповідальності протягом строку давності, тобто періоду, не занадто віддаленого від факту вчинення правопорушення. Для адміністративних і дисциплінарних проступків встановлений строк давності в кілька місяців, для кримінальних злочинів - від року до 10-15 років (залежно від ваги злочину та обставин справи). Закінчення терміну давності тягне за собою звільнення від юридичної відповідальності (згідно з адміністративним, кримінальним, трудовим законодавством);

6) справедливості - виявляється в такому: кримінальне покарання не встановлюється за проступки; при встановленні засобів покарання і стягнення не повинна принижуватися людська гідність; зворотної сили не має закон, що встановлює чи підсилює відповідальність, але не пом'якшує її (принцип відповідності покарання тяжкості вчиненого злочину); лише одне покарання встановлюється за одне правопорушення (принцип, що став аксіомою).

4,7(87 оценок)
Ответ:
ьпоаь1
ьпоаь1
31.01.2021
1.Субъекты правоприменительной деятельности наделены государственно-властными полномочиями, что подтверждает властный характер применения права.
2.Cтадии:
1) установление фактических обстоятельств дела – решение вопроса факта;
2) установление юридической основы дела – решение вопроса права;
3) решение дела
3.Норма права — это общеобязательное, формально определённое правило поведения, установленное или санкционированное государством.Акт применения права — официальный правовой акт, содержащий индивидуальное государственно-властное веление, вынесенный компетентным органом по конкретному юридическому делу, и обеспечиваемый мерами государственных гарантий и санкции
4. толкования права — это такой правореализационный процесс, который содержит разъяснение смысла юридических норм.
5.Официальное и неофициальное толкование
6. Филологический,систематический,логический,исторический
7.  Формами реализации права являются: соблюдение, исполнение, использование и применение правовых норм.
11.Если разъясняет судья конституционного суда,то это делигированное толкование, а если адвокат то нормативное толкование.
12.Право не может регулировать все сферы жизни человека, это просто невозможно. В то же время право регулирует те сферы которые имеют влияние на общество путем запрета или разрешения.
4,6(28 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Право
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ