мабуть коли по життю ми зустрічаємося з поняттям „шлюб” то на думку спадає лише біле весільне плаття, рицар-чоловік у смокінгу, клятви в вічному коханні біля олтаря та лімузин напрокат. та якщо ознайомитись детальніше із одним з підпунктів „книги життя” ми відкриваємо для себе багато нового і цікавого, того, що раніше було не відомо і ховалося під не яскравими обгортками цікавих книг.
для періоду, коли людина тільки почала відокремлюватися від природи і ще нічого не виробляла, а лише брала собі готові продукти матеріального світу, характерними були невпорядковані статеві зносини, тобто кожна жінка належала кожному чоловікові, як і кожний чоловік -- кожній жінці. це племінний період. шлюбні стосунки будуються без розбору рідні, без врахування ступеня спорідненості. допускалися шлюби між батьками і дітьми, між братами і сестрами. тобто не існувало такого поняття як шлюб чи сім'я, а було лише плем'я, як неділима ячейка.
характерними особливостями шлюбу є взаємна любов, моральна і матеріальна підтримка, спільне виховання дітей. наше суспільство вимагає від своїх членів дотримуватися правил моралі в питаннях шлюбу та сім'ї.відповідно до ст. 21 сімейного кодексу україни, шлюб - вільний, рівноправний, сімейний союз жінки та чоловіка, який укладається у встановленому законом порядку і зареєстрований у державному органі реєстрації актів сімейного стану. але таке визначення не розкриває повною мірою зміст цього поняття, а лише конкретизує його. в юридичній літературі зустрічаються визначення, які вміщують основні ознаки шлюбу, наприклад: такий, що укладається в установленому порядку з дотриманням вимог закону добровільний і рівноправний союз вільних жінки і чоловіка, спрямований на створення сім'ї, і що породжує у них взаємні права та обов'язки. деякі автори підходять до визначення шлюбу як договору. але, на мою думку, шлюб має свої специфічні ознаки, непритаманні договору.
існують також і перешкоди для вступу в шлюб, тобто обставини, при наявності яких вступ до шлюбу є неправомірним. згідно ст. 17 кодексу про шлюб та сім'ю існують перешкоди до укладання шлюбу
характерной чертой основных прав, свобод и обязанностей является их всеобщность. Они равны и едины для всех без исключения, соответственно для каждого человека или каждого гражданина. Для признания того или иного права основным государство исходит из возможности осуществления его всеми;
право на свободу объединений (ст. 23 Конституции) — возможность граждан добровольно, на основе свободного волеизъявления создавать формирования в соответствии со своими интересами для достижения общих целей.
для удовлетворения общественных потребностей создается экономика, основанная на частной и государственной собственности;
Гражданин Республики Казахстан не может быть выдан иностранному государству, если иное не установлено международными договорами Республики.