1. Щоб стати щасливим. Ми прагнем грошей багато. А ті, хто їх мають, щасливими себе не відчувають. Коли ми щасливі? Коли реалізуємо свій потенціал: знаємо здібності і своїм умінням створюємо те, що приносить радість, а якщо процес творчий – радість неймовірна. Знаючи своє призначення, стаємо впевненими, цінуємо і любимо себе, знаємо, навіщо живемо. Кожен має своє завдання у житті. І знаючи себе – свої сильні сторони, ми можемо ефективно здійснити його. Так уже влаштована людина, що саме реалізація потенціалу робить її дійсно щасливою.
2. Дру́жба — безкорисливі взаємовідносини між людьми, дружба заснована на довірі, щирості, взаємних симпатіях, спільних інтересах , захопленнях та інше.. Найголовніше в дружбі — це і взаємодо Друг завжди без користі прийде на до та ніколи не підведе.
Захоплення — узагальнена назва улюблених занять або розваг, що не є робочою спеціальністю і до яких вдаються у вільний час. Щодо походження терміна існують дві основні теорії.
Кохання — почуття глибокої сердечної прихильності до особи, прив'язаності або сильного інтересу до когось чи чогось[1]. Любов'ю називають внутрішній, духовний потяг до чого-небудь.
Любов - зацікавлене, турботливе та уважне ставлення до того і заради того, що ми любимо або кого любимо.
Думаю, що все правильно!
В свой обычный будний день сторож сидел и охранял лодку на пляже. Почему же он её охраняет? Потому что как-то раз была очень смешная история.
Милая дама в красивой и элегантной шляпке проходила мимо этой лодке, там она заметила золотой маленький сверкающий ключик. Увидев рядом кабинку сторожа, подошла и постучала в маленькое окошко, сказав: "Извините, в лодке кто-то ключ какой то оставил, может забыли" ответил ей сторож и взял ключ. Вдруг, ему кто-то позвонил и стал с криком и испугом говорить: "Еле-еле до вас дозвонился, простите, извините, я брал на прокат у вас лодку, и там кое-что забыл... Не могли бы вы посмотреть в лодке мою пропажу?" Что именно вы забыли? - ответил сторож. "Я забыл золотой ключик, от своего ящика в столе, у меня скоро самолёт, а мне нужно открыть стол, там мои документы!" "Приходите, скорее, ключ уже у меня!" сказал человеку сторож. Сторож ещё раз поблагодарил даму в изящной шляпке и попрощался.
Через некоторое время, прибежал мужчина. Выхватил ключ, поблагодарил сторожа и умчался прочь сломя голову. Сторож удивился и продолжил следить за порядком вокруг. Позже пошёл дождь, да и рабочий день сторожа подошёл к концу. Он взял зонт и не спеша удалился домой. Дома всей семье он рассказала эту историю, все посмеялись и попили чаю.
Вот так с воспоминаниями день сторожа.
