АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ АУЕ
окремо пишуться:
1. усі частки, які творять форми слів або різних смислових, модальних та емоційно-експресивних відтінків:
а) частки хай, нехай, за яких творяться форми наказового способу: нехай заспіває, хай не розбудить;
б) частка би(б), за якої утворюється форма умовного способу дієслів: спочив би, прийшла б;
в) частка же(ж), яка відіграє підсилювано-видільну роль: знайшов же;
г) частки то, це, які у складі речення мають значення вка-зівності: мова й історія — то ж єдине ціле, один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо одночасно
. частка що у сполученнях дарма що, тільки що, хіба що, що ж до.
3. частка то в експресивних сполучниках що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.
через дефіс пишуться:
1. частка бо, но, то, от, таки, коли вони виділяють значення окремої о слова: пиши-бо, якось-то, як-то, дістав-таки.
примітки: 1. якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: хто б то, скільки ж то.
2. якщо частка таки стоїть перед словом, до якого відноситься, вона пишеться окремо: таки намалював, таки зрозумів.
2. частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна- в складі займенників та прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-який, хтозна-скільки.
примітка. якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь із ким.
разом пишуться:
1. частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся(-сь) у складі будь-якої частини мови: абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше, колись, будуватися(сь), кудись.
якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де на якому, ні з якими.
2. частки би(б), же(ж), то у складі інших часток і сполучників: немовбито, тобто, якби, мовби.
АУЕ АУЕ АУЕ УАЕ УАЕУ ВЕАУАУАААЕАЕАЕАА