Відповідь:Стрес - стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах. Життя часом стає суворою і безжалісною школою для людини. Виникаючі на нашому шляху труднощів (від дрібної проблеми до трагічної ситуації) викликають у нас емоційні реакції негативного типу, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень.Під впливом стресу в організмі відбувається розпад білків, зменшується кількість вітамінів А, Е, С.
Наше життя складається з нескінченного ланцюжка хвилювань:
Свідомість зіштовхується з якоюсь проблемою;
Свідомість боре, щоб розв'язати цю проблему.
Пояснення:
Анализируя данные этих исследований,
В. М. Соколов разделил мо лодежь 1970-х
годов на три группы.
Большинство (около
70 %) составили те, кто
на первое место ставили такие ценности,
как «иметь интерес ную
работу», и «приносить
пользу людям», на второе – «заслужить уважение людей», и на третье – семейное сча стье,
счастье в любви. Вторая группа (22 %) ставила на первое место семейное счастье,
а на второе-третье места – интересную работу и материальное благополучие. Третью
группу (8 %) составляли те, для кого первой
жиз ненной ценностью было материальное
благополучие. У них, как правило, на второе
и третье места попадали «возможность заниматься только тем, что тебя интересует»
и «спокойная жизнь». Данные более ранних
исследо ваний показывают, что преобладание у советской молодежи «активистскиальтруи стических» ус та новок над «гедонистическими» и «эгои стическими» существовало не всегда. Так, на во что бы я
делал, если бы все мог?»
в 1927 г. из 3,5 тыс. человек 32 % ответили,
что проявили бы заботу
лишь о личном благополучии. В ис следовании
1967 г. таких оказа лось
в 2 раза меньше. Число
вы бравших различного
рода обще ственно полез ные виды деятельности в 1927 г. было 12%, а в 1967 г. – 52 % 2
.
Примерно для половины представителей молодого поколения 1970-х была характерна активная жизненная позиция. Она прояв лялась в различных
видах общественно полезной деятельности.
Так, на ос нове проведенного нами анализа результатов исследований рубежа 1970–
1980-х годов, проведенных на промышленных предприятиях Пермской области,3
были
вы де лены три уровня такой активности:
Объяснение:
Аскольдова могила – місце поховання Київського князя Аскольда, вбитого зі своїм братом Диром в 882 роді за наказом князя Олега, котрий прибув з Новгорода. Аскольд і Дир вважаються нащадками князя Кия, засновника Києва, хоча окремі дослідники це заперечують.
До поховання Аскольда це місце називалось Угорським урочищем. Згодом над могилою Аскольда було збудовано дерев'яну церкву Святого Миколая, бо таке ім'я, охрестившись, прийняв Аскольд. Церкву добудовували і перебудовували, входила юна до складу Микільсько-Пустинного монастиря. Навколо церкви оформився цвинтар, де хоронили відомих людей - державних і громадських діячів, вчених і митців. Заключним було поховання в січні 1918 року: цих останніх почестей удостоїлись київські студент і гімназисти; котрі полягли в бою під Кругами, намагаючись спинити більшовицьку навалу.
Ще у 1810 році на Аскольдовій могилі замість дерев'яної було збудовано круглу муровану церкву, яка простояла до 30-х років двадцятого століття, поки комуністичні власті Києва не перетворили її в парковий павільйон, водночас вони знищили цвинтар...
Але залишився символ Аскольдової могили, який свідчить: знищити історичну пам’ять і вбити національний дух народу неспроможні ніякі чорні сили, навіть такі, що чинять наругу над церквами і могилами. А ще символ Аскольдової могили стверджує: зруйновані храми відновлюються, потоптані могили виростають пам'ятниками, а лихі сили, що їх нівечили, —гинуть.