ответ: 1) Примеры эмпирического исследования. Слово «эмпирический» в переводе с древнегреческого означает «полученный опытным путем». Эмпирический метод исследования — это наблюдение за конкретным объектом или явлением, основанное на чувственном восприятии с последующим анализом и описанием результатов.
2) Метод – это познания, исследования явлений природы и общественной жизни. Это также совокупность приемов или операций практического или теоретического освоения действительности, подчиненных решению конкретной задачи. Разность между методом и теорией имеет функциональный характер: формируясь как теоретический результат предшествующего исследования, метод выступает как исходный пункт и условие будущих исследований.
В наиболее общем понимании метод - это путь достижения поставленной цели и задач исследования. Он отвечает на вопрос: как познавать.
Методика - совокупность методов, приемов проведения любой работы. Методика исследования - это система правил использования методов, приемов и операций.
теоретический уровень научного познания отражает явления и процессы со стороны их универсальных внутренних связей и закономерностей, достигается это путем рациональной обработки данных эмпирического уровня знания. Поэтому в нем задействованы все формы мышления - понятия, суждения, умозаключения, общелогические методы, а также методы, связанные с мыслительными операциями абстрагирование, идеализация, формализация и пр.
Назначение теоретического уровня не только в том, чтобы установить факты и вскрыть внешние связи между ними, но и в том, чтобы объяснить, почему они существуют, что их вызвало, в выявлении возможностей их преобразования.
Теоретические методы (и в этом их недостаток) не оказывают непосредственного влияния на многообразие наблюдаемых фактов, однако позволяют обнаружить в фактах скрытые закономерности, общее, необходимое, существенное, понять взаимовлияние определяющих развитие факторов.
3) Методы генетического анализа 2. Гибридологический метод - основной метод генетического анализа после селекционного. Система обозначений в скрещиваниях (P 1, P 2, F 1, F 2, Fb и т. д. ), система скрещиваний анализирующее, возвратные, циклические, насыщающие и др.
Объяснение:
Білетна програма для аспірантів та здобувачів
(тематика для рефератів)
1. Світогляд людини: історичні типи, структура.
2. Теоретичний рівень наукового пізнання, його форми і методи.
3. Філософський світогляд І. Франка.
4. Предмет та функції філософії. Аспекти філософського знання.
5. Проблеми побудови загальної теорії здоров’я в сучасній медицині.
6. Формування біоетичного світогляду: аспекти методології.
7. Феномен соціального. Предметність, діяльність, спілкування – форми існування соціального.
8. Світогляд і філософія як аспекти співвідношення.
9. Взаємодія логіки та інтуїції у науковому пізнанні та клінічному мисленні.
10. Філософія «комп’ютерної революції». Етичні проблеми комп’ютеризації
11. Особливості філософії Стародавньої Греції та Риму, основні філософські напрямки та школи античності.
12. Людська діяльність, самодіяльність і творчість (філософське осмислення).
13. Філософська думка в Україні в другій половині ХІХ ст. на початку ХХ століття.
14. Культура і цивілізація. Сучасна цивілізація її суперечності та глобальні проблеми.
15. Суспільство як система, що розвивається.
16. Взаємодія людина і природа. Поняття ноосфери. Екологічна проблема (наукові, соціально-філософські та етико-гуманістичні аспекти).
17. Соціальні та культурно-наукові передумови формування філософії Нового часу.
18. Проблеми духовного і духовності у свідомості.
19. Філософія історії. Основні концепції історичного процесу.
20. Проблема життя і смерті у філософії. Сенс життя людини і людства.
21. Проблема людини у філософії. Співвідношення понять: «людина», «індивід», «особа», «особистість», «індивідуальність».
22. Світова філософія ХХ століття. Проблема раціональності та ірраціональності як вияв кризи сучасної цивілізації.
23. Філософське поняття культури. Типологія культур (регіональна, народна, національна, масова, елітарна культура).
24. Влада і демократія. Проблеми розвитку демократії в Україні.
25. Філософія історії: проблеми її спрямованості і сенсу. Основні концепції історичного процесу.
26. Філософські ідеї та світогляд Т. Шевченка.
27. Філософські основи поняття несвідомого в концепції психоаналізу 3.Фройда і глибинній психології Г.Юнга.
28. Філософія і національність. Проблеми етноментальності.
29. Національна самосвідомість і ментальність та їх значення в суспільному розвитку.
30. Філософська антропологія та її різновиди.
31. Свідомість, самосвідомість, підсвідоме та їх співвідношення.
32. Специфіка науки та її співвідношення з філософію і позанауковим знанням.
33. Філософія екології. Проблема збереження і розвитку екосистеми. Поняття екогуманізму, екологічної та біомедичної стики.
34. Моральна та естетична свідомість: їх функції в життєдіяльності людини та суспільства.
35. Поняття цінностей. Цінності та їхня роль у суспільстві. Свобода та справедливість як загальнолюдські цінності.
36. Мислення і мова. Природна і штучна мова. Мова в системі медичної етики і деонтології.
37. Людина як природно-біологічний і соціокультурний феномен.
38. Політична свідомість, її зміст і значення у розвитку суспільства.
39. Суспільство як система. Основні сфери суспільного життя та їх взаємозв’язок.
40. Релігійна свідомість та її місце в духовному житті сучасного суспільства.
41. Сутнісні сили людини: тілесність, чуттєвість, розумність, воля та їх взаємозв’язок.
42. Філософське обґрунтування гуманізму. Гуманістичний зміст філософії.
43. Філософія Г. Сковороди та її історичне значення в духовному розвитку України.
44. Людство як суб’єкт історії.
45. Філософія в системі культури. Основні функції філософії.
Развитие достигается контролем за своим вниманием и отслеживанием того что происходит в сознании и максимального чувствования что происходит в подсознании. Убирание негативных, наработка позитивных процессов.
Полезно перестать слепо брать на веру все что вам говорят и внушают, даже если и большинство этому верит. Подвергать сомнению и переосмыслению установки, ценности и цели, убирать то что не соответствует и не приносит практического результата, качественно не улучшает жизнь, а просто болтается как догма или стереотип.
Важно прийти к истинной, четкой, лаконичной но эффективной и рабочей системе ценностей и верований. К системе приносящей реальные позитивные плоды и результаты в виде наполнения жизни благостью. Жить в гармонии с собой и миром.