Особливості творчої діяльності з точки зору синергетики
Творчість передбачає самодетермінацію особистості, розвиток
механізмів рефлексії. Таким чином, як пише Б. М. Бім-Бад, одним із
найбільш важливих моментів в освіті й навчальній діяльності як
творчого процесу є усвідомлення ів пізнання, уміння перевіряти
саме мислення, його шляхи, надійність методів, критичне вміння
відмовитися заради істини від своїх попередніх, вічно недостатніх
знань, від упередженості та суб’єктивізму [8, с. 80].
Якщо одним із головних пріоритетів освіти є гармонійна, творча
особистість, здатна до самодетермінації, то цілісно-системний підхід восвіті передбачає реалізацію таких принципів формування творчої
особистості, як:
1. Принцип визнання самоцінності кожної особистості, яка тут
розуміється як відкрита можливість.
2. Принцип флуктуації (відхилення) творчого мислення, який
наголошує на факті, що будь-яка функціональна система не є
стабільною, у ній неминуче накопичуються відхилення, що можуть
призвести до хаосу і навіть викликати її розпад. Тут процес
самоусвідомлення приводить до “порядку через флуктуацію”.
3. Принцип суперечливості процесу розвитку творчих здібностей,
який передбачає, що самоорганізація можлива при неоднорідності
системи, за наявності неврівноважених структур, а сам розвиток тут
розуміється як самоактуалізація наявних потенційних можливостей
системи, а не як наведення порядку ззовні.
4. Принцип дисипації (самовибудовування) творчих здібностей,
який базується на положенні синергетики, що у результаті
флуктуаційних змін, які відбуваються в системі, розпочинається процес
дисипації – самовибудовування регулярної структури на рівні
кооперативної, погодженої взаємодії складових, що утворить нову
стаціонарну структуру.
5. Принцип єдиного темпосвіту (темпу розвитку) учасників
навчального процесу і розвитку творчих здібностей у цьому процесі,
коли під час еволюції відкриті неврівноважені системи інтегруються в
складні цілісні структури, що розвиваються в різному темпі.
6. Принцип вікової сенситивності в розвитку творчих здібностей,
коли в динамічній, постійно мінливій моделі розвитку особистості
творчі здібності можна уявити у вигляді можливостей, що
флуктуціюють, відкриваються та закриваються, де момент відкриття є
моментом істини, актом сенситивності. Якщо цей момент буде
упущений, то багато здібностей уже не зможуть розкритися повною мірою
ответ: Депривацией называют особое психическое состояние человека, возникающее при невозможности удовлетворить собственные жизненные потребности, которые могут быть абсолютно любыми (сон, прием пищи, двигательная и слуховая активность, общение с родителями и т.д.). Когнитивная. По сути, это отсутствие у человека возможности эффективно и рационально познавать мир, сюда же входит культурная форма депривации.
На ум приходят такие примеры:
1. Работа Моряком (Длительное нахождение в морских пучинах, дефицит информации хорошо виден в контрасте современного общества)
2. Работа полярником в Антарктиде... Тоже самое, отрешённость от внешнего мира.
Объяснение: Вся работа которая подразумевает ограниченность от получения внешней информации вызывает когнитивную депривацию.
язык не он и я тебя люблю но не сейчас а ты что быканул и я тебя не люблю тебя не СМУЩАЕТ и я тебя не СМУЩАЕТ и ты не можешь не он ТОТЯ и я тебя сильно хочу быть счастливым человеком а ты что быканул и что я могу сказать я тебя сильно не знаю и