Віра - особливий стан свідомості, коли людина сприймає що-небуть, як безаперечну істину на основі тільки внутрішнього переконання.
Якщо ми говоримо про віру в Бога то це совоєрідна адаптація. Для нашої свідомості простіше сприймати світ, якщо ми розглядаемо його як щось впорядковане, щось що підається загальним правилам, щось на що можна повпливати (наприклад через молитву). На цьому атеїстична частина закінчується, тому що якщо виходити із думки, що істини взагалі не існує, а світ це повний хаос. Ми не зможемо розглянути іншу сторону проблеми, при відсутності істини неможливо будь що оцінити або описати, тому потрібно прийняти точку відліку для створення системи яку можна дослідити.
Отже, приймемо за істину точку зору віруючої людини.
На мою думку людина приходить до віри після скадних житєвих ситуацій, це неодноразово доведено випадками з життя різних людей. Саме в цей момент її сприйняття світу потрапляє під дію неконтрольованих обставин та змінюється під їх дією. В такі моменти людина переживає найбільшу вртату контролю та розуміє, що світ не обертається навколо її особистості, що є обставини на які вона неможе подіяти.
Найчастіше, віра допомагає повернути контроль над життям, дає надію для майбутнього, по суті вона створює умови в яких людина відчуває себе більш захищеною.
Нас направляет цель, без цели, никто не захочет добиваться чего-то, и конечно же без результата, награды и похвалы это всё даёт тренирует наши решение, действия, учит нас новому и добиваться своего, без всего этого не было бы стержня в котором заложено терпение, ум и объективность
Если игнорировать выше перечисленное объяснение, то это может привести к, тому что ты будешь слаб духом, а терпение будет ниже некуда, и не будешь знать как и когда действовать, в какой ситуации нужно терпеть, ждать и брать своё, а в какой промолчать, и выждать момента что бы взять лучшее что есть в жизни.
ответ:1-б;2-д;3-а;4-е
Объяснение: