Деякі прийменники мають варіанти: о — об, у — в, з — зі — із, над — наді тощо. Здебільшого їхнє вживання мотивується критерієм милозвучності (о — перед приголосним: о другій; об — перед голосним: об одинадцятій; з — перед словом, що починається голосним звуком: з озера; із — між словами, перше з яких закінчується, а друге починається приголосним звуком: поговорив із приятелем; зі — коли перше слово закінчується голосним, а друге починається двома чи трьома приголосними звуками: змагання зі стрибків; але цієї закономірності дотримуються не завжди: вироби з (або із, але не зі) пластиліну. У віршованому тексті, де велику роль відіграє ритміка, критеріями вибору того чи іншого варіанта служить наявність (чи кількість) у ньому голосних звуків.
Непохідні прийменники можуть уживатися як з однією, так і з двома або навіть трьома відмінковими формами іменників чи займенників. Зокрема:
від, до, біля, без — тільки з родовим: до (чого?) ранку;
між, під, над — зі знахідним та орудним: під (що?) гараж, під (чим?) гаражем;
на, по —- зі знахідним та місцевим: на (що?) землю, на (чому?) землі;з, за — із родовим, знахідним, орудним: відбувалося за (чого?) панщини;
сісти за (що?) кермо, сидіти за (чим?) кермом.
Похідні прийменники, утворені від інших частин мови, вживаються з родовим відмінком: шляхом відбору, край стола, протягом року, за винятком неділі.
Якщо в похідному складеному прийменнику останнім сегментом є непохідний прийменник, то зберігається та відмінкова форма іменника, що й у звичайному словосполученні: поруч з (ким?), незалежно від (чого?), незважаючи на (що?) і т. д.
Похідні складені прийменники іменникового походження вживаються, зазвичай, у науковому та офіційно-діловому стилях:
Згідно з планом роботи проведено перевірку бібліотечного фонду (Із доповідної записки). Дієприслівник, на відміну від дієприкметника, не змінюється (Із журнальної статті).
Деякі прийменники мають варіанти: о — об, у — в, з — зі — із, над — наді тощо. Здебільшого їхнє вживання мотивується критерієм милозвучності (о — перед приголосним: о другій; об — перед голосним: об одинадцятій; з — перед словом, що починається голосним звуком: з озера; із — між словами, перше з яких закінчується, а друге починається приголосним звуком: поговорив із приятелем; зі — коли перше слово закінчується голосним, а друге починається двома чи трьома приголосними звуками: змагання зі стрибків; але цієї закономірності дотримуються не завжди: вироби з (або із, але не зі) пластиліну. У віршованому тексті, де велику роль відіграє ритміка, критеріями вибору того чи іншого варіанта служить наявність (чи кількість) у ньому голосних звуків.
Непохідні прийменники можуть уживатися як з однією, так і з двома або навіть трьома відмінковими формами іменників чи займенників. Зокрема:
від, до, біля, без — тільки з родовим: до (чого?) ранку;
між, під, над — зі знахідним та орудним: під (що?) гараж, під (чим?) гаражем;
на, по —- зі знахідним та місцевим: на (що?) землю, на (чому?) землі;з, за — із родовим, знахідним, орудним: відбувалося за (чого?) панщини;
сісти за (що?) кермо, сидіти за (чим?) кермом.
Похідні прийменники, утворені від інших частин мови, вживаються з родовим відмінком: шляхом відбору, край стола, протягом року, за винятком неділі.
Якщо в похідному складеному прийменнику останнім сегментом є непохідний прийменник, то зберігається та відмінкова форма іменника, що й у звичайному словосполученні: поруч з (ким?), незалежно від (чого?), незважаючи на (що?) і т. д.
Похідні складені прийменники іменникового походження вживаються, зазвичай, у науковому та офіційно-діловому стилях:
Згідно з планом роботи проведено перевірку бібліотечного фонду (Із доповідної записки). Дієприслівник, на відміну від дієприкметника, не змінюється (Із журнальної статті).
Да
Объяснение:
Живой,любимый, великий рднородные определения