Відомості про положення загального центру тяжіння (ЗЦТ) тіла людини необхідні для рішення задач механіки рухів, зв`язаних зі збереженням рівноваги та визначення ступеня стійкості тіла. Визначення положення загального центру тяжіння є важливим не тільки для біостатики, але і для біокінематики та біодинаміки. Описання траєкторії руху ЗЦТ людини у процесі виконання рухової дії дозволяє отримувати дані про переміщення тіла у просторі та дію на неї зовнішніх сил, що дає можливість визначити такі характеристики як механічна робота, потужність, механічна енергія тощо. В деяких випадках можна судити про рівень ефективності та засвоєнності виконання певної рухової дії. Існують експериментальні, розрахункові та графічні методи визначення координат ЗЦТ тіла людини у фіксованій позі. Загальним центром тяжіння тіла людини називають уявну точку прикладання рівнодійної всіх сил тяжіння, що діють на нього. Розташування ЗЦТ визначається багатьма чинниками: анатомо-фізіологічними особливостями тіла людини, статтю, віком, позою, спортивною спеціалізацією і т.п. Загальний центр тяжіння тіла людини практично співпадає з центром мас, тому його також можна вважати центром мас та центром інерції тіла людини. Аналітичний (розрахунковий) метод визначення ЗЦТ ґрунтується на використанні статистичних даних про геометрію мас тіла людини. Ці дані визначають зв`язок між масами окремих сегментів тіла людини з її загальною масою та положення центрів тяжіння біоланок з загальною довжиною відповідної ланки. Користуючись цими даними і теоремою Вариньона Рис.1. Фотограма для визначення загального центру тяжіння тіла людини у сагітальній площині. проте, що момент рівнодійної сили відносно певної осі дорівнює алгебраїчній сумі моментів всіх сил відносно тієї ж осі: ; , де і - координати загального центру тяжіння тіла у системі відліку OXY; і - координати центрів тяжіння (ЦТ) окремих ланок тіла людини у тій же системі відліку; - загальна вага тіла людини; - вага окремих ланок тіла, можна обрахувати координати ЗЦТ тіла людини, що знаходиться у фіксованій позі.
План. I. Мы гордимся дружбою животных. представителям животного мира. 1. Подкармливаем животных! 2. Мы в долгу перед собакой. 3. Человек не имеет права быть жестоким. III. Животные вверяют нам жизнь. Район, в котором я живую, достаточно молодой. У нас здесь много школ и детских садиков. Каждый вечер как выбегут ребятишки на улицу - весело, шумно. Много кто из жителей района выводят на прогулку своих четвероногих воспитанников. Посмотришь, кто-то ведет собаку в изысканном ошейнике на кожаному поводке, а кто-то маленькую дворняжку на веревочке, но с таким чувством достоинства, будто это представитель ценнейшей собачьей породы. И есть чем гордиться, дружбою братьев наших меньших и доверием, которое они нам обнаруживают. Удивительно, что в период экономической нестабильности государства, когда много кто из людей не может разрешить себе полноценного питания, люди подкармливают животных. Недалеко от дома, в котором я живу, есть небольшой пруд. Весной туда слетаются дикие утки. И жители микрорайона взяли над ними опеку. Птичек никто не обижает, они стали почти ручными. А того года, когда наш город был на гране экологической катастрофы (ливень затопил очистительные сооружения и оставила город без питьевой воды) , люди выстаивали длинные очереди к машинам с водой, чтобы обеспечить свои семьи, но не забывали и о беспризорных животных.
Иногда я наблюдаю, как старенькая бабушка, наша соседка, подкармливает дворовых собак. Сначала жители дома ругали ее, дескать, не приваживайте, на что она отвечала непонятными для нас, детей, словами: «Собачью пайку едим, детка» . А потом рассказала нам старинную легенду о том, как Бог подверг наказанию людей за грехи голодомором. И только витье голодной собаки заставило его смилостивиться. Так что значит, что мы в долгу перед собакой.
Мне кажется, что мы мало добра делаем для животного мира. Всегда ли мы чутко относимся ко всем животным? Наверное, что нет. Часто мы любим только своих четвероногих друзей и без нерешительностей обижаем чужих или беспризорных, ничьих. Бывают случаи, когда родители, выполняя прихоть своего ребенка, приносят в дом котенока, птичку, собачку, а потом, когда ребенок натешится, выбрасывают бес животное на улицу. Меня поражает такая безответственность, становится стыдно за человеческую коварность и несправедливость.
Я убежден, что представители животного мира, брать наши меньшие, дают нам значительно больше, чем мы им. Они дарят нам ласку и преданность, свою приязненность и любовь. Они вверяют нам своя жизнь. И мы не имеем права не оправдать их доверие.
Улыбайся, улыбнись, решай, реши, встань, ляг, ложись
Объяснение: