Я родился в небольшом сибирском городке. У нас нет огромных многоэтажек, зато есть маленькие домики и уютные скверики. В этих парках растут сосны, березы и кусты сирени. Я так люблю гулять по парку, особенно весной, когда пахнет распустившейся сиренью.
Именно мой городок е есть для меня родной край. Маленькое озеро, на берегу которого интересно наблюдать за лебедями, а иногда там плавают пеликаны. Узкие улочки, по которым спокойно ездят машины. Яблонька, что растет за моим окном, дарит волшебный аромат, когда цветет, а осенью дарит чудесные золотистые яблочки.
Рідний край — це рідна земля, місце, де ти народився та пройшли твої дитячі роки. Це та вулиця, той будинок, з якого щоранку біжиш до школи й куди повертаєшся. Там вільно дихається, там легко й радісно жити. І не важливо, чи буде це хатина в тайзі, шістнадцятиповерховий велетень на березі великої ріки або юрта в далекій тундрі.
Рідний край часто асоціюється з дорогим і милим серцю містечком. Спогади про його вулички й дворики занурюють у безтурботне дитинство. Це час мрій і фантазій, що пов’язаний з відчуттям абсолютного щастя.
Рідний край — це твоя батьківщина, твій рідний дім, де жила чи живе твоя сім’я. Це рідна природа, рідна земля — все те, що глибоко врізалося в пам’ять на все життя і зберігається в душі як найпотаємніше. Батьківщиною може бути все: будинок, вулиця, село, місто, країна. Однак це не тільки географічне положення. Це більш широке поняття, що не обмежується власним будинком або певною територією. Народ, рідна мова, традиції, культура, рідна природа — це все те, що ми уявляємо, коли говоримо слово «Вітчизна».
У будь-якому куточку рідного краю ти відчуваєш себе потрібним. Адже тут тебе люблять та на тебе чекають. Тут тебе розуміють і ти можеш бути самим собою. Це дуже цінно у наш час.
Отже, рідний край — це не місце на карті, це кохання в серці на все життя.
Любов до рідного краю
На мою думку, любити рідний край означає ставитися до нього з повагою та побожною покорою.
Кожна людина повинна не просто любити рідну землю, знати її історію та поважати її культуру. Треба також бути готовим захистити її від ворогів. Майбутнє досить невизначено й не можна виключати ймовірність виникнення військового конфлікту. Тому священний обов’язок кожного свідомого громадянина України — встати на захист Вітчизни та не дати ворогові поневолити свій народ. В цьому і полягає справжня сутність патріотизму — бути вірним сином своєї країни, своєї Батьківщини.