в вечері, я сидів біля річки, я не хотів заходити до хати. я хотів посидіти в тиші. мені було сумно. мені було сумно,тому,що в мене не було справжніх друзів. я дивився на зорі, і мріяв, про те, що коли я підросту, я полечу туди, я полечу на небо, поближче до зірок. Я вдивлявся в небо, і тут я побачив, як до мене наближається зірка. Я милувався нею не відводячи очей. І коли я вдивлявся в неї,я вчув голос :-Приіт дитино.
Я озирнувся, поряд нікого не було.
-Хто ти? -обізвався я - я не бачу тебе.
-Це я, метелик, -підлітаючи до мене говорила зірка. І тоді я розгледів, крила, які сяяли, і на мене дивилися такі ж блискучі оченята.
-Я побачив тебе, що ти дуже засмучений. продовжував метелик,- і я прилетів до тебе, щоб сказати тобі одну дуже цінну річ.- не засмучуйся, друже, якщо ти хочеш собі справжніх друзів, то ти спочатку повинен стати ним. І тоді, тебе почнуть поважати інші.
Наконец-то долгожданные любимые каникулы пришли! Все так рады! Я сразу иду гулять. После гуляния я прихожу домой обедаю и зову своих друзей в гости. Вместе мы играем в весёлые игры. Так хорошо... На следуший день я делаю уроки что бы окончательно отдохнуть. Потом я снова иду гулять. Я с родителями ездила на экскурсию в музей <<Космонавтики>>. Там было очень интересно! А ещё я ездила в Санкт-Петербург. Я была там Зимнем дворце,Эрмитаже,Петергофе. Каникулы незаметно... так хочется снова вернуть это замечательное время...
Мое любимое занятие. Я пою с лет(укажи с какого возраста поешь). Выступаю на концертах, я пела такие песни, как: (перечисление песен, которые ты пела). Много участвую на вокальных конкурсах. (Тут ты можешь похвастаться своими успехами в конкурсах. Призовые места, и т.д.). Мой грим-это (пишешь какой у тебя макияж на концертах. Например: ... яркая помада, тени синего цвета и румяна.) Одеваюсь я в (пишешь свою одежду на конкурсах. например: в черное платье чуть ниже колен.) Но люблю я слушать (твоего любимого исполнителя, или группу. Например: Бетховена.)
СКОБКИ НЕ СПИСЫВАЙ! И еще, в конце припиши что нибудь. А то мало получается.
в вечері, я сидів біля річки, я не хотів заходити до хати. я хотів посидіти в тиші. мені було сумно. мені було сумно,тому,що в мене не було справжніх друзів. я дивився на зорі, і мріяв, про те, що коли я підросту, я полечу туди, я полечу на небо, поближче до зірок. Я вдивлявся в небо, і тут я побачив, як до мене наближається зірка. Я милувався нею не відводячи очей. І коли я вдивлявся в неї,я вчув голос :-Приіт дитино.
Я озирнувся, поряд нікого не було.
-Хто ти? -обізвався я - я не бачу тебе.
-Це я, метелик, -підлітаючи до мене говорила зірка. І тоді я розгледів, крила, які сяяли, і на мене дивилися такі ж блискучі оченята.
-Я побачив тебе, що ти дуже засмучений. продовжував метелик,- і я прилетів до тебе, щоб сказати тобі одну дуже цінну річ.- не засмучуйся, друже, якщо ти хочеш собі справжніх друзів, то ти спочатку повинен стати ним. І тоді, тебе почнуть поважати інші.