У казці Сельми Лагерлеф “Подорож Нільса з дикими гусьми по Швеції” архетип подорожі відіграє схожу роль з тією, яку має подорож Герди у казці Андерсена. Поперше, підчас подорожі головний герой мандрує світами. Так, з дому Нільс потрапляє у табун диких гусей; на Розбійницьку гору, де живуть ворони; у Гліммінгенський замок; у зачароване місто Вінету; мандрує до Лапландії.
Подруге, в ході подорожі він набуває життєвого досвіду і змінюється. Так, на початку твору Нільс – вередлива і жорстока дитина: “С виду – мальчик как мальчик, а
сладу с ним не было никакого. На уроках он считал ворон’и ловил двойки, в лесу разорял птичьи гнезда, гусей во дворе дразнил, кур гонял, в коров бросал камни, а кота дергал за хвост…” Зазнавши труднощів і отримавши уроки добра й справедливості від тварин, яких він зустрічає, Нільс стає добрішим, і його відносини з оточуючими змінюються, у нього з’являються друзі: “Вот сколько у меня друзей!” – подумал Нильс”.
Також хлопчик змінює своє ставлення до навчання: “Теперь в дневнике у него поселились одни пятерки, а двойкам туда было не пробраться”. Так само в казці Андерсена Герда подорожує світами
(залишивши рідний дім, потрапляє до саду чарівниці, потім до палацу принца і принцеси, потім у полон до маленької розбійниці і т.’ д.). В ході випробувань, яких вона зазнає, героїня дорослішає, стає сильною особистістю.
Потретє, герой стає надзвичайно близьким до світу природи, звірі допомагають йому. Так, у казці Андерсена Герді допомагають ворони, Північний Олень; у казці Лагерлеф Нільса виручає зі скрути гусак Мартін; дика гуска Акка Кебнекайсе дає йому уроки життєвої мудрості; білка Сірле ділиться з ним грибами та горіхами і т. д.
Почетверте, змінюючись у ході подорожей, герой отримує здатність впливати на світи. Герда змінює на краще світ Маленької розбійниці. Нільс рятує від нашестя щурів Гліммінгенський замок, де живуть лелеки; допомагає птахам і звірям покарати їхнього давнього ворога лиса Смірре. Під впливом Нільса стає чеснішим і благороднішим ворон ФумлеДрумле з Розбійницької гори. Порівняймо: на початку твору ворон діє заодно з лисом Смірре, він жадібний і жорстокий: “Отжадности у ФумлеДрумле загорелись глаза…”; “На этот раз увернуться от ворона Нильсу не удалось.
Объяснение:
(1) Весна наступила в этом году ранняя, дружная и неожиданная. (2) Побежали по деревенским улицам бурливые, коричневые, сверкающие ручейки, сердито пенясь вокруг встречных каменьев, и быстро вертя щепки и гусиный пух. (3) В огромных лужах воды отразилось голубое небо с плывущими по нему круглыми, точно крутящимися белыми облаками; с крыш посыпались частые звонкие капли. (4) Воробьи стаями, обсыпавшие придорожные ветлы, кричали так громко и возбуждёно, что ничего нельзя было расслышать за их криком. (5) Везде чувствовалась радостная, торопливая тревога жизни.
(6) Снег сошёл, оставшись ещё кое-где грязными рыхлыми клочками в лощинах и тенистых перелесках. (7) Из-под него выглянула обнажённая, мокрая, тёплая земля, отдохнувшая за зиму, и теперь полная свежих соков, полная жажды, нового материнства. (8) Над чёрными нивами вился лёгкий парок, наполнявший воздух запахом оттаявшей земли. (9) Мне казалось, что вместе с этим ароматом, вливалась в мою душу весенняя грусть сладкая и нежная, исполненная беспокойных ожиданий и смутных предчувствий, приправленная неопределёнными сожалениями о вёснах.
(10) Ночи стали теплее. (11) В их густом влажном мраке чувствовалась незримая, спешная, творческая работа природы...
