Шелестя и разбрасывая бурые листья, это была лишь наша юная гостья ласковая - девица весна. тиха и кротка, к тому же мила, в отличие от своей сестры злой и буйной - зимы. та буянила и злилась, а весна все веселилась, лаская юные цветы. будь таким же милым и ты. (бред, знаю)
Тигр – это большое и сильное животное, самый крупный представитель семейства кошачьих. Длина тела около 100 см, вес достигает 390 килограмм. Передняя часть тела животного более мускулистая, чем задняя. Рисунок, расположенный на теле характерен только ему, на планете нет животных с подобного рода окрасом.Красивые зелёные глаза, широкий нос, округлые ушки и, конечно же, острые зубы. Красавец, да и только. У него отличное зрение, хороший слух и неплохое обоняние.Его охотничьи владения обширны, он постоянно в поиске новых жертв, охотится в основном в одиночку. Отличный бегун, правда только на коротких дистанциях. Может развить скорость до 50км/ч. Во время охоты, старается действовать хитро. Сначала караулит и стережет свою жертву, а начинает вести погоню только на небольшом расстоянии. Несмотря на то, что тигр кошка, очень хорошо плавает. Он любит воду, и не прочь в жаркий денёк поваляться в воде.
Пісня про рушник А. Малишка - гімн материнській любові Поезія А. Малишка завжди була і, сподіваюсь, буде дуже популярною в народі, бо простота і прозорість її форми, тематика, мова близькі як сучасникам поета, так і нам, його нащадкам. Це, мабуть, тому, що у своїх творах митець порушував морально-етичні та загальнолюдські проблеми сучасності. Гімном материнства називають величну поезію А. Малишка "Пісня про рушник". Ця поезія - це сповідь-спогад ліричного героя, пройнята материнським теплом і синівською вдячністю. У поезії матір дарує синові рушник, вишиваний як символ життєвої дороги, на якому "росяниста доріжка, і зелені луги, й солов'їні гаї". Цей рушник пов'язаний із життєвою долею ліричного героя і з образом найближчої і найсвятішої для кожної людини - образом матері. Рідна мати моя, ти ночей не доспала І водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала... У творі образ матері - це символ чистоти і любові, це образ матері-берегині, яка дала нам життя, мудро формувала наші почуття, творила людину. Ліричний герой поезії з великою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, її намагання прилучити дитину до всього прекрасного, людяного, її сокровенне бажання бачити дитину щасливою. У його матері "незрадлива ласкава усмішка", бо вона уміє прощати і наставляти, жаліти. У матері - "засмучені очі", бо вона відриває від свого серця дитину й посилає її у великий світ, "в дорогу далеку". А на цій дорозі будуть і радість, і смуток, і печаль: І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, і вірна любов...
На улице лежат разбросанные вещи
Мой кот очень ласковый.
Мой друг сегодня очень злой
Я слышал на улице тихий звук.