Я ніколи не мріяла стати директором школи, оскільки, як мені здається, це дуже складна і відповідальна робота. А ще вона дуже нервова. Треба продумати геть усе: і щоб вчителів на школу вистачало, і щоб розклад уроків не мав накладок, і просто, щоб усі (вчителі, учні та їхні батьки) були задоволені. А це непросто.
Але, якби мені хоч на тиждень вдалося стати директором, я почала б з посмішки… Це дивно, скажете ви, як посмішка до тобі у роботі? А я вважаю, що до Від посмішки, як відомо, всім стає світліше. Не хочу, щоб мене боялися і питали в секретаря у якому я гуморі. А ще я намагалась би знаходити добрі слова для кожного вчителя і для кожного учня. Це дуже важливо, бо, як кажуть, добре слово і коту приємне. Можливо так мені вдалося б на цей тиждень зробити в школі більш домашню атмосферу. А можливо і ні. Хто знає. Треба спробувати.
