1.(Вірність, довіра, підтримка, почуття, "мучителько людська", нерозуміння, глибока сердечна прихильність, краса, мрія)
2.Напевно так .Компроміс є завжди.Частіше ми брешимо найріднішим та найкоханішим нам людям,не думаючи до яких наслідків вона може привиести.Зараз,в сучасному світі брехня переважає більше ,ніж правда,тому деякі із нас просто не думають про наслідки.Діємо за принципом:"Бачу ціль, йду до неї",отже ми готові любою ціною йти до своєї мети.Хочу розглянути цікаву цитату:"Справжні слова не бувають приємні,приємні слова не бувають павдиві(Лао Цзи)".Люди ,які говорять вам лише те що ви хотіли б чути ,заздалегіть брешуть.
Добро та зло,напевне ми вже знаємо ,що добро перемагає зло,але "Чи завжди це так ?",в повчальних казках,дійсно перемагає добро,а в житті частіше зло.Звісно справедливість є і вона повсюду,але не завжди така яку б хотілося нам мати та в деяких ситуаціях можно поступитися злу,а потім добру,можна звісно і навпаки.Чим більше робиш добра,тим щасливіше жити будеш.
З написаного можна зробити деякий висновок,будь тим ким ти є не йди за злом,адже його в сучасності більше.Будь правдивим та добрим і твої добрі справи повернуться тобі!
Всі дорослі родом з дитинства. Саме там закладається фундамент відносин та сприйняття оточуючого світу. Все, що людина набула в дитинстві, вона несе у доросле життя. Яскраві спогади, безтурботні дні, або жахливі події – все це дає про себе знати у дорослому житті.
Візьмемо для прикладу відносини з батьками. Якщо дитину люблять, навчають самостійності, часто хвалять та підбадьорюють, то вона виросте впевненим в собі дорослим. Якщо ж дитину постійно лають, постійно забороняють щось робити, кажуть, що вона нікчема, то з дитини виросте невпевнений в собі, депресивний дорослий. Саме у дорослому житті проявляються дитячі проблеми. Можливо навіть сам дорослий може цього не помічати, але як кажуть психологи, всі проблеми виходять з дитячого віку. І тільки праця над собою зможе змінити становище.
З чорного стать білим.
Тричі входив він в ріку,
Тричі мився милом.
А коли пилюку змив,
То ще більше почорнів.
— Кепське мило! — карка грак.
Та чи так?