В повісті О. Кобилянської " Земля" ми знайомимось із сім'єю Івана Федорчука. У сім'ї Федорчуків було два сина: старший Михайло,а молодшого звали Сава.
Михайло - І не саме великий, але плечистий і сильний, а з лиця мов у якої дівчини, лише що над устами засіявся вус. Роботящий юнак, який любить і поважає батьків, уміє і прагне працювати. Він іде до армії.Також він любить землю, працю на ній, але людина для нього - дорожча.він був добрим та чесним. Михайло відданий бідній наймички Анні.Він був готовий відмовитися від своєї частки землі.Добрий, гарний, працьовитий, сильний.
Сава-Він був високий ростом, вищий від свого брата, але ніжно збудований, як мати.З його ніжного, майже дитинячого обличчя вражав його погляд прикро і відтручував від себе Він не любить землі.Сава цілими днями вештається лісами і луками з рушницею. Вбити пташку чи дрібну тваринку було для нього задоволенням. Жорстокий і ледачий, він звик до крові! слабохарактерний, заздрісний та довірливий. Вот таким був Сава.
чому, на вашу думку, твір дістав назву не «устина», не «панночка», а саме «інститутка»?
початкова назва повісті — «панночка». але дотримуючись основного прийому композиції — прийому антитези, письменниця в назві твору поєднує протилежності. часто випускниці інституту «благородних дівиць» називали себе «інститутки — святительки». але, як бачимо, у панночки інститут не виховав жодної благородної риси характеру. найвищим «ідеалом» таких «святительок» було пристрасне бажання вийти заміж за багатого пана і стати повновладними поміщицями в своїх «маєтках-державах».
при першій зустрічі з панночкою дівчат — кріпачок дуже вразила її краса. але зовнішність разюче відрізнялася від людського єства інститутки. назар влучно охарактеризував інститутку однією фразою: «дивиться так, що аж молоко кисне».