"Шукай пригод і життя буде веселіше" - сказав мені , якось дідусь . Але моя мама це сприйняла , як жарт . Проходило багато часу , багато днів я й забула про цю розмову .
Але через потім я втрапляла івтрапляла в різноманітні халепи. Я спочатку все сприймала близько до серця . А потім якось почала сприймати це байдуже .
Я знайшла завдяки цим пригодам справжніх друзів.Ія можу сказати , що дідусь був правий , бо без пригод життя стає нудним.
Читаючи Остапа Вишню, взагалі починаєш розуміти його, тобто всі його роздуми, монологи, думки і саме основне розумієш що в цієї талановитої людини є почуття гумору.
Один із його творів є "Моя Автобіографія". Прочитавши я побачила, певний силует, так мовити творчої людини, яка ще з маличку думала про величне своє майбутнє, про майбутнє великого письменника.
З дитинства Остап Вишня(Павло Губенко), був талановитою дитиною, розумною, яка шукала натхнення у кущах з коноплями, з картопльою, буряків. Якого шукали постійно батьки, сварили, а він просто хотів надихнутися чимось, і з самого дитинства він розумів що не проста його робота, не просте його призначення в цьому світі.
В цій усмішці, змальовуються моменти життя, а саме дитинства, оповідач постає перед нами допитливим, веселим, життєрадісним, кмітливим, самостійним, дитина яка хоче , прагне навчатися і пізнавати щось нове.
Так і виходить, Остап Вишня написав свою біографію, але з яким запалом, з метою, щоб читачеві було цікаво читати і легко, як він сам говорив людини потрібно "лікувати чудовим гумором, лікувати сміхом".
Объяснение: