До ознак фольклору не належить оригінальність, неповторність сюжету, композиції та поетики
Відчуває роздвоєність Маруся Богуславка
Марусі Чурай приписують авторство "Засвіт встали козаченьки"
Морозенка замучили татари
Уривок з твору "Чи не той то хміль?"
"Ой летіла сріла" - балада
"На панщину хожу, хожу" - суспільно-побутова
"Ой ходить сон коо вікон" - родинно-побутова
"Проведу я русалочки до бору" - календарно-обрядова
Головна думка "Слово про похід Ігорів" : заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів
Мотив вірша Г. Сковороди «De libertate»: утвердження думки про цінність особистої свободи людини;
«Повість минулих літ» - це історична й літературна пам'ятка, у якій історичні події викладено у формі літературних творів різних жанрів
Темою пісні «Всякому городу нрав і права…» є змалювання сучасного авторові світу, у якому кожен пристосовується, як може
риса, яка не характеризує байки Г. Сковороди це ці твори мають переважно віршовану форму
Жанр "Наталки Полтавки" І. Котляревський визначив як оперу
Події в п`єсі "Наталка Полтавка" розгортаються в такій послідовності:
освідчення возного Наталці - умовляння виборного, щоб Наталка послухала матір - зустріч Миколи й Петра - відмова возного від одруження з Наталкою
«Енеїда» Котляревського за жанром бурлескно-травестійна поема
Жанр твору Т. Шевченка «Катерина» соціально-побутова поема
Заклик до боротьби за звільнення "Борітеся – поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!" звучить у творі Т. Шевченка «Кавказ»
юдям постійно необхідно нагадувати про те, наскільки важлива для кожного з нас природа і все навколишнє середовище. Щоб зрозуміти це, потрібно просто озирнутися навколо й усвідомити, що людство вже завдало величезної шкоди екології. Велика кількість тварин, рослин, інших видів живих істот назавжди зникла з лиця землі, і виною тому людина. Здається, представники багатьох країн вже стрепенулися і почали запроваджувати закони по захисту навколишнього середовища, але в той же час прогрес диктує нам необхідність вирубувати ліси, осушувати водойми тощо. На щастя, нагадування про важливість природи назавжди зберігається для нас в літературі, в тому числі й українській. Зокрема, нагадування це міститься і в прочитаних мною творах Бориса Харчука і Євгена Гуцала.
Найбільше з усіх прочитаних мною творів двох цих автором мене вразив твір «Планетник» від Бориса Харчука. У ньому розповідається дивовижна історія того, як природа-мати нагородила хлопчика надприродними здібностями, завдяки яким він зміг налагодити власне спілкування з природою, навчитися отримувати з неї користь. Але, на превеликий жаль, використовувати свій природний дар на благо людей Планетник так і не зміг. Злі і дурні люди розцінили його здатність змінювати погоду, спілкуватися з тваринами тощо як співпраця з силами зла, з самим дияволом. Через це Планетник був змушений зникнути, він так і не зміг навчитися приносити користь людям. Борис Харчук зміг показати всім своїм читачам, яким чином природа може обдарувати людину, дати їй все, щоб він був успішним у своїй взаємодії з навколишнім середовищем і міг витягати з неї користь, не завдаючи при цьому їй шкоди. На жаль, сучасні люди поки що не слухалися завітів українського письменника і шкодять природі-матері.
Досить трепетно ставився до природи й Євген Гуцало. Це відомо мені як по його біографії, так і за переліком його творів. Одним з прочитаних мною творів став «Олень Август». Так, в ньому не міститься велика кількість описів природи, але є певний натяк на те, що мати-природа людині приносить велику користь. В уяві маленького хлопчика, який мріяв зняти свій власний фільм, велику роль грали описи природи – рослин, тварин. Без них головний напевно не зміг би уявити все настільки барвисто, якби не був натхненний на це природою.
Завдяки українським письменникам ми можемо постійно переконуватися в тому, що мати-природа в усі часи відігравала важливу роль в житті людини. Звичайно, з цієї причини її потрібно берегти. Людина – невід’ємна частина природи. Втративши її, вона втратить себе і своє життя.