Відповідь:
Аля від Недороля Десятого дізнається про Державну таємницю –
попередня подія: Недопопелюшка проводить Алю до Недороля Десятого і Аля знайомиться з ним.
наступна подія. Недороль Десятий признається Алі, що дорогу з Країни Недоладії знає лише карлик Недочеревик.
Аля побачила Першого Недорадника
попередня подія. Недороль Десятий признається Алі, що боїться свого Першого Недорадника, а Аля допомагає Недоролю міцно прив’язати корону.
наступна подія. Аля вибирається з замку і зустрічається з Недоладьком і Недоштаньком
Аля дізнається таємницю Недочеревика
попередня подія. Аля підглядає як карлик Недочеревик у своєму незвичному будиночку читає чарівну книгу.
наступна подія. Аля допомагає бабусі Недокватирці, відремонтувавши її.
Недороль підписує наказ про Алину страту
попередня подія. Але потрапляє до рук Першого Недорадника. Вона піднімає і віддає Недоролю Деся-тому його корону, але з жахом гає як той підписує наказ на її страту
наступна подія Алю перед стратою кидають у підземелля.
Недопопелюшка визволяє Алю
попередня подія. Недороль Десятий приходить попрощатися з Алею, а гвардійці Недоборода і Недовус роблять вигляд, що нічого не бачать і не чують.
наступна подія. Аля і Недопопелюшка ховають шолом Першого Недорадника у ліжку в Недороля Десятого.
Недорадник потрапляє за грати
попередня подія Аля і годинникар ідуть в замок на пошуки хвилинної стрілки, по дорозі зустрічаючи переляканих слуг, гвардійців і навіть ката.
наступна подія Годинникар ремонтує годинника.
Пояснення:
Цієї зими ми з друзями їздили кататися на лижах в ліс, і я хочу розповісти про цю дивовижну прогулянку.
В останні кілька років зими в нашому краю були теплими і малосніжними. Але цього разу природа, мабуть, вирішила надолужити згаяне. Ще в середині грудня почалися рясні снігопади, а до січня на вулиці встановилася рівна погода: легкий морозець, яскраве сонечко і дивовижне безвітря.
Одним чудесним зимовим ранком ми з друзями вирішили відправитися в ліс, щоб покататися на лижах. Була неділя, але прокинулися ми рано, щоб вдосталь нагулятися. На збори пішло небагато часу: рюкзаки були зібрані з вечора, і нам залишалося лише одягнутися тепліше та взяти лижі.
Найближчий лісок розташований не так далеко від міста, але люди в ньому бувають нечасто. Коли ми підійшли до узлісся, перед нами відкрився казковий краєвид. Сніг вкривав землю, дерева і невеликий ярок. Не було видно жодної стежки, ніби в цих місцях ніколи раніше не ступала нога людини. П’ять хвилин ми мовчки стояли і милувалися виглядом.