... і радів з кожної хвилини проведеної в компанії дітей. Але всі діти так милувалися собакою що й не помічали її хазяїнів, які тільки мовчки стояли осторонь. Почало сутеніти. За малечею вже почали приходити батьки і забирати її до дому . Але ніхто не бажав іти адже всі ще хотіли трохи погратися з собакою. Коли на ковзанці вже нікого не було, і залишилися тільки братик із сестричкою, то собака не згадуючи всі ті дитячі усмішки, всі ті ласкаві слова в його сторону, чкурнув до своїх братика і сестрички!
Сонет «Гробниця Потоцької» є своєрідною кульмінацією провідного для всіх чотирьох сонетів мотиву неволі дівчат-бранок ханського гарему і водночас підхоплює і розгортає символічний зміст образу фонтана із сонета «Бахчисарай». Краплі джерельної води фонтана — це, за легендою, сльози прекрасної полонянки кримського хана Керім-Гірея — польки Марії Потоцької. Образ багатостраждальної бранки з сонета «Гробниця Потоцької» служить для ліричного героя циклу дзеркальним відображенням власних думок про своє життя на чужині.
Почало сутеніти. За малечею вже почали приходити батьки і забирати її до дому .
Але ніхто не бажав іти адже всі ще хотіли трохи погратися з собакою. Коли на ковзанці вже нікого не було, і залишилися тільки братик із сестричкою, то собака не згадуючи всі ті дитячі усмішки, всі ті ласкаві слова в його сторону, чкурнув до своїх братика і сестрички!