2. Автор критикує також графа Доранта — збіднілого дворянина. Порівняно з Дорантом Журден щиріший у своїх прагненнях, він простодушний і не підла-бузнюється, як Дорант
3.Дорант хоче поліпшити свої справи, одружившись із багатою маркізою Дорименою, але залицяння потребує грошей. Із цією метою Дорант використовує простодушного пана Журдена. Граф схиляє пана Ліурдена до думки, що Доримена не проти прийняти його залицяння. Заради здійснення своєї заповітної мрії — стати аристократом — пан Журден надсилає маркізі коштовні подарунки, улаштовує для неї розваги та бенкет у своєму домі
4.Він хитрий, підступний, лицемірний; з презирством ставиться до Журдена, зневажає його, але ви в Журдена подачки; шахрай і авантюрист; обдурює і Журдена, і маркізу.
5.Це пані Журден, Клеонт, Ков'єль, Люсіль, Ніколь. Особливу увагу до себе привертає Леонт: він чесний, благородний, не соромиться свого походження
6.Зображення прагнення пана Журдена стати шляхетним дворянином
7.Основні засоби — гумор, іронія, сатира. Гумор — у відображенні смішного в життєвих явищах і характерах, добродушний сміх; іронія — їдка насмішка, замаскована під зовнішньою благопристойною формою
8.Мольєр у комедії викриває таких спритних людей, які прагнуть якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися за рахунок інших
9.Людина не повинна прикидатися, а повинна, виховувати в собі почуття гідності, учитися, ні перед ким. не плазувати
Маруся Богуславка – зрадниця чи патріоткаІм'я Марусі Богуславки відомо нам з української народної думи. Думи – це оригінальний за формою та виконанням витвір українського народу, і серед них «Дума про Марусю Богуславку» вважається найбільш довершеною. Основна тема думи – доля полоненої дівчини-українки Марусі, яка навіть ставши жінкою турецького хана, серцем своїм залишається вірною Батьківщині.Сюжет думи простий – до козаків, що сидять у турецькій в’язниці, приходить Маруся Богуславка та сповіщає, що наступного дня християнські землі святкують Великдень. І коли козаки впадають у відчай від того, що й не знають, який великий день наближається, й не зможуть його святкувати як годиться, Маруся заспокоює їх. Вона обіцяє, що хан поїде та віддасть їй ключі, тоді Маруся буде «… до кам'яної темниці прибувати, отвирати, вас, бідних невольників, а з кам'яної темниці випускати». Усе, про що просить Маруся, так це щоб козаки заїхали до її рідного місця побачитися з її батьками. Дівчина переказує їм, щоб вони не збирали грошей на її визволення, бо вже вона «потурчилась, побусурменилась для розкоші турецької, для лакомства нещасного». Із цим слів ми розуміємо, що зовсім не солодке її життя в Туреччині, проте чи є в неї вибір?Чи є Маруся зрадницею рідної землі? Я вважаю, що ні. Тому що зрадник – це той, хто свідомо зраджує когось, а Маруся – лише жертва обставин. Що може зробити дівчина проти воїнів? Вона може лише чинити опір та заплатити за це життям. Чи це розумно? Адже життя людини – це найвища цінність, і кожен має право жити. Маруся приймає рішення не губити себе, а зробити для Батьківщини те, що в її силах – випустити на волю козаків. Це засвідчує її патріотизм. Вона розуміє, що це може дорого їй коштувати, але Богуславка – мужня дівчина. Багато мужності треба й для того, щоб пристосуватися до нового життя. Нелегко бути патріоткою, коли ти сама є бранкою і твоє життя залежить від іншої людини.Маруся могла би втекти з козаками, проте це вже було б зрадою довір’я «пана турецького», свідомий обман. І на це Маруся не здатна. Також ми бачимо, що в душі вона завжди любитиме рідний край, своїх батьків. Тож, я вважаю, вчинки Марусі розкривають її чесну, мужню натуру, не здатну на підлі вчинки та зраду.
1. Бажання бути схожим на дворянина
2. Автор критикує також графа Доранта — збіднілого дворянина. Порівняно з Дорантом Журден щиріший у своїх прагненнях, він простодушний і не підла-бузнюється, як Дорант
3.Дорант хоче поліпшити свої справи, одружившись із багатою маркізою Дорименою, але залицяння потребує грошей. Із цією метою Дорант використовує простодушного пана Журдена. Граф схиляє пана Ліурдена до думки, що Доримена не проти прийняти його залицяння. Заради здійснення своєї заповітної мрії — стати аристократом — пан Журден надсилає маркізі коштовні подарунки, улаштовує для неї розваги та бенкет у своєму домі
4.Він хитрий, підступний, лицемірний; з презирством ставиться до Журдена, зневажає його, але ви в Журдена подачки; шахрай і авантюрист; обдурює і Журдена, і маркізу.
5.Це пані Журден, Клеонт, Ков'єль, Люсіль, Ніколь. Особливу увагу до себе привертає Леонт: він чесний, благородний, не соромиться свого походження
6.Зображення прагнення пана Журдена стати шляхетним дворянином
7.Основні засоби — гумор, іронія, сатира. Гумор — у відображенні смішного в життєвих явищах і характерах, добродушний сміх; іронія — їдка насмішка, замаскована під зовнішньою благопристойною формою
8.Мольєр у комедії викриває таких спритних людей, які прагнуть якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися за рахунок інших
9.Людина не повинна прикидатися, а повинна, виховувати в собі почуття гідності, учитися, ні перед ким. не плазувати
Объяснение: