читач дізнається, що дії тараса бульби є рушійною силою сюжету. розповідь починається з того, що головний герой тарас бульба приймає рішення везти своїх синів на січ. на січі події розгортаються зовсім не так, як планував старий козак: побоюючись, що сини погублять себе у святі і гуляннях, бульба агітує своїх товаришів відправитися в польщу. але і тут не все так просто. кошовий не хоче порушувати мирні домовленості між країнами і відмовляє тарасу. все могло б закінчитися, так і не почавшись, але будучи людиною впертою і наполегливим, бульба організовує переворот. натовп позбавляє кошового права на владу, а на його місце вибирають давнього знайомого тараса бульби (бульба сам шепнув одному з натовпу прізвище, після чого публіка підтримала претендента). тарас бульба ніби власноруч вибудовує русло для подальшого сюжету. аналогічна сцена є і в середині повісті. коли тарас дізнався, що андрій зрадив запорожців, старий козак хотів подивитися своєму синові в очі, а після – помститися йому. в оповідання знову втручається випадок: до козаків дійшли негарні чутки. поки захисники були в польщі, татари розграбували січ і взяли в полон кількох запорожців. якщо до цього моменту козаки одноголосно підтримали ідею тараса залишитися і чекати, поки в дубно закінчаться запаси їжі, щоб потім знову дати бій, то після отриманої інформації, вояки хотіли звести рахунки з татарами. у результаті частина козаків їде, а інші залишаються біля міста дубно.
кульмінація - тарас бульба сам убиває андрия за зрадництво. інша кульмінація - страта остапа. тарас мстить ворогам за сина.
розв’язка – загибель самого тараса бульби
Відповідь:
Климко - головний герой повісті Г.Тютюнника "Климко". Він ще зовсі м маленьким залишився сиротою і виховував його дядько. У хлопця були з дядьком дуже теплі і дружні стосунки. Але почалася війна і дядько загинув під час бомбування. Хлопець залишився один, а тут ще й барак, у якому жив хлопець, розбомбили. Климко змушений поклададтися лише не себе. Він знаходить підходяще приміщення, облаштовується в ньому, а з часом, хоч і сам беззахисний, прихистив свою вчительку з немовлям на руках. Климко серйозний, відповідальний, самостійний хлопець. Він розуміє, що запасів на зиму обмаль, а тому вирішує іти у Слов’янськ по сіль, на яку можна було наміняти харчів. Подорож виявилася досить важкою, далекою і навіть інколи небезпечною. Фінал повісті трагічний. Климко загинув від фашистської кулі уже біля самого дома, а «з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль».
Пояснення: