В Україні не знайдеться жодної людини, яка б не знала постаті видатного поета, художника, справжнього сина свого народу Тараса Григоровича Шевченка. Сьогодні просто неможливо уявити українську літературу, культуру та історію без творчого доробку великого Кобзаря. Його ліричні твори геніальні, а картини – шедеври українського мистецтва. Патріотичні мотиви в поетичних творах Тараса Шевченка пронизують кожен рядок. Він був справжнім борцем свого народу. Адже мало хто в світовій історії з таким же запалом захищав незалежність своєї батьківщини, свободу кожного українця. Робив це тарас Григорович і словом і ділом. Його твори підіймали народ, спонукали до дій. Найвідомішими патріотичними поезіями стали «Мені однаково, чи буду», «І мертвим, і живим», «Заповіт» та багато-багато інших.
Тарасу Шевченку ніколи не було однаково за Вкраїну. І кожним рядком, ніби молитвою, заповідає це робити всім українцям. Він оспівує простих селян, возвеличує їх душевну красу, працелюбність. Він любить природу рідного краю. В цьому всьому й проявляється патріотизм митця. Чи не всі шевченкові герої – це люди, кровно пов»язані з Батьківщиною й між собою. Патріотичні ідеї Кобзаря передалися згодом у творчості талановитих письменників української літератури – Івана Франка, Лесі Українки, Панаса Мирного, Марка Вовчка та інших.
Відповідь:
Моя особиста думка:
у вірші Т.Г.Шевченка "Садок вишневий коло хати..."
Національним є: згадка про те, що біля хати росте вишневий садок; співають ідучи дівчата (ну, недаремно ж українців вважають найспівучішою нацією); сім"я вечеря коло хати, мати хоче научати, так соловейко не дає ( згадка про соловейка дуже символічна саме для України).
Загальнолюдським є: плугатарі з плугами (думаю, що таким знаряддям праці користувалися в будь-якій сільськогосподарській країні), матері вечерять ждуть ( виховання дітей, піклування про сім"ю - притаманне будь-якій нації), саме догляду за дітьми і присвячена наступна цитата з твору: "Поклала мати коло хати/ Маленьких діточок своїх;/ Сама заснула коло їх.."
Пояснення: