2. Автор критикує також графа Доранта — збіднілого дворянина. Порівняно з Дорантом Журден щиріший у своїх прагненнях, він простодушний і не підла-бузнюється, як Дорант
3.Дорант хоче поліпшити свої справи, одружившись із багатою маркізою Дорименою, але залицяння потребує грошей. Із цією метою Дорант використовує простодушного пана Журдена. Граф схиляє пана Ліурдена до думки, що Доримена не проти прийняти його залицяння. Заради здійснення своєї заповітної мрії — стати аристократом — пан Журден надсилає маркізі коштовні подарунки, улаштовує для неї розваги та бенкет у своєму домі
4.Він хитрий, підступний, лицемірний; з презирством ставиться до Журдена, зневажає його, але ви в Журдена подачки; шахрай і авантюрист; обдурює і Журдена, і маркізу.
5.Це пані Журден, Клеонт, Ков'єль, Люсіль, Ніколь. Особливу увагу до себе привертає Леонт: він чесний, благородний, не соромиться свого походження
6.Зображення прагнення пана Журдена стати шляхетним дворянином
7.Основні засоби — гумор, іронія, сатира. Гумор — у відображенні смішного в життєвих явищах і характерах, добродушний сміх; іронія — їдка насмішка, замаскована під зовнішньою благопристойною формою
8.Мольєр у комедії викриває таких спритних людей, які прагнуть якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися за рахунок інших
9.Людина не повинна прикидатися, а повинна, виховувати в собі почуття гідності, учитися, ні перед ким. не плазувати
Григорій Многогрішний завжди прагнув життя, гідного людини, він вважав: «Краще вмерти біжучи, ніж жити гниючи». І якимось дивом хлопець утік, на ходу вистрибнувши з «дракона». Це був вірний стрибок у смерть, однак «сміливі завжди мають щастя», і Григорій здобув щастя і волю як нагороду за пережиті страждання. Герой опинився у родині Сірків, де його прийняли, як рідну дитину. За це юнак був дуже вдячний цим людям і не зміг утекти, не попрощавшися з ними, бо душа через те боліла. А як часто можна зустрітись у житті з людською невдячністю. Ми бачимо, що Григорій був порядною людиною. Все, що він пережив, не зламало його, не заллямувало чисте й світле серце.
1. Бажання бути схожим на дворянина
2. Автор критикує також графа Доранта — збіднілого дворянина. Порівняно з Дорантом Журден щиріший у своїх прагненнях, він простодушний і не підла-бузнюється, як Дорант
3.Дорант хоче поліпшити свої справи, одружившись із багатою маркізою Дорименою, але залицяння потребує грошей. Із цією метою Дорант використовує простодушного пана Журдена. Граф схиляє пана Ліурдена до думки, що Доримена не проти прийняти його залицяння. Заради здійснення своєї заповітної мрії — стати аристократом — пан Журден надсилає маркізі коштовні подарунки, улаштовує для неї розваги та бенкет у своєму домі
4.Він хитрий, підступний, лицемірний; з презирством ставиться до Журдена, зневажає його, але ви в Журдена подачки; шахрай і авантюрист; обдурює і Журдена, і маркізу.
5.Це пані Журден, Клеонт, Ков'єль, Люсіль, Ніколь. Особливу увагу до себе привертає Леонт: він чесний, благородний, не соромиться свого походження
6.Зображення прагнення пана Журдена стати шляхетним дворянином
7.Основні засоби — гумор, іронія, сатира. Гумор — у відображенні смішного в життєвих явищах і характерах, добродушний сміх; іронія — їдка насмішка, замаскована під зовнішньою благопристойною формою
8.Мольєр у комедії викриває таких спритних людей, які прагнуть якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися за рахунок інших
9.Людина не повинна прикидатися, а повинна, виховувати в собі почуття гідності, учитися, ні перед ким. не плазувати
Объяснение: