Вцьому році зима не вдягала білої свити. часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. пошукала, що ж робити? -- бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав. як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. сперечалася з морем, несла сум’яття вітрів. все збиралась на силі, та не встигла огледіться, як проснулись дерева і на одрі лід потемнів. крига буйно ломилась у відкриті двері протоки. лід кришився, б’ючись об каміння і нарешті по одрі -темній, широкій - на останній крижині самотня чайка пливе. - ти куди ж розігналась? чи бува не до самого моря? чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна. а крижина тонка. а крижина майже ну, а що, як її підмиє вода весняна? ну, а що, коли їй та удержать тебе несила? затріщить і ві піде вода - дивна людино! я ж маю крила, нащо крилатим ґрунт під ногами?
На мою думку в кожній дитині з цих сімей є недоліки,але мені дуже сподобалась Ліля. Її батьки з повагою відносились до неї,пвклувалась про її освіту, та переймались за її майбутнє. Результатом цього всього є великі досягнення в творчій сфері:балету. Вона так граціозно виступала на сцені, завжди була на гастролях, та мала популярність в школі. Так зародилась її "зіркова хвороба". Але крім балету вона добре знала англійську мову тому навіть навчала інших, тим самим приносила хоч якесь добро для своїх друзів.
