Дивні пригоди, захоплюючі оповіді, таємниці й загадкові події — про це мріє будь-який підліток. Тому і полюбляють діти читати пригодницьку й фантастичну літературу. Син видатного українського письменника Ярослав Стельмах подарував дітям багато гарних пригодницьких творів.
У повісті «Химера лісового озера, або Митькозавр з Юрківки» описується відпочинок влітку у селі двох^друзів — Митька і Сергія. Хлопці бажали зібрати колекцію комах за завданням учителя біології. А зібрали дивовижні пригоди. Події на озері, про які вони почули від місцевого хлопця Василя, їм здалися фантастичними. Але вони не злякалися і вирішили чатувати звіра, заманивши його куркою. Тільки до їхньої ями потрапила не чудернацька химера, а дід Трохим. Хоч потім і виявилося, що Василь їх дурив, вдававши за допомогою каністр чудовиська, та друзі зраділи. Завдяки вигадкам сільського спортсмена вони вивчили в місцевій бібліотеці багато інформації про рідкісних тварин, а ще чудово провели канікули.
Тож ми побачили, що за будь-якою фантастикою ховається реальність. Треба більше пізнавати світ і себе. Наше життя — це результат роботи над собою, наші прагнення, вчинки й воля
Цей вислів став уже крилатим. Особливо щодо української пісні, бо українців у світі знають як співучий народ. Пісня супроводжує людину все життя: від народження й до самої берізки (так каже моя бабуся). Мама мені співала колискових пісень, а потім, коли я трохи підріс, вона вчила мане гарно говорити і ми з нею разом співали коротенькі дитячі пісеньки, особливо мені подобалася пісенька "Котку, котку рябку, викопай нам грядку".
У піснях народ ніби записав усю історію, тому є пісні історичні, є побутові, чумацькі, є обрядові пісні та безліч дитячих пісеньок. А у нас на книжковій полиці стоїть дуже цікава книжка "Історія України в народних піснях", там можна прочитати про все: і про Богдана Хмельницького, і про лицарів, що боронили землю від ворогів, і про героїчну Марусю Богуславку, яка визволила бранців із полону.
Українці — народ жартівливий, тому в збірниках пісень можна знайти безліч жартівливих пісень. І радість, і смуток, і душевні переживання народ вилив у пісню. Тож справді, пісня — душа народу.
Держи
1.Говорюща риба
2.Добра, говорюща
3.Говорить, слухає, довіряє
4.Цікавий текст говорющеї риби.
5.Точно незнаю