Рік написання – 1859
Жанр: співомовка
Тема: Зображення долі жінки та матерей у тогочасному суспільстві
Ідея: Осуд панської розбещеності та співчуття героїням та героям, праггнення вільного кохання.
Основна думка співомовки «Свиня свинею». Автор закликає шанувати традиції, дивитися на життя з оптимізмом.
Події в співомовці «Свиня свинею» відбуваються у Великодну неділю. Це видно з таких рядків:
Несе мужик у ночовках
Додому свячене:
Яйця, паску, і ковбаси,
Й порося печене.
Слова, якими мужик у співомовці «Свиня свинею» сам себе висміяв:
Та й промовив стиха:
«Та свиня таки свинею!
Правду кажуть люди:
Святи її, хрести її —
Все свинею буде!»
Джерело: https://dovidka.biz.ua/svinya-svineyu-analiz
Объяснение:
Ще кілька років тому я сказав би: добре, що я не знаю війни… На жаль, тепер і мешканці моєї країни знають, що таке війна. Більшість українців не бачили її на власні очі, але добре знають, що вона десь близько причаїлася на рідній землі.
Раніше, зі сторінок старих книжок, війна видавалася мені чимось фантастичним. У голові моїй існувала лише давно минула Велика Вітчизняна, вона ж Друга світова війна, а вона була ж так далеко! Начебто це страшна, але героїчна вистава. Я знав, що навіть зараз у світі точиться багато малих війн, але вони видавалися мені ще подальшими від реального життя. Десь там в Африці..
Звичайно, я знав і тоді, що війна – це явище погане, просто препогане навіть. «Це коли за інтереси інших гинуть зовсім невинні люди» - писав про неї Вінстон Черчіль, один з переможців Другої світової. Але війна здавалася мені також дещо привабливою. На війні ж можна перемогти ворога, когось врятувати та стати героєм! А це романтика…
Тепер я досить вже почув від людей, побачив в Інтернеті та з екранів телевізора, щоб стверджувати – людська війна просто є потворним явищем. А героїчні вчинки та виховання сили духу на війні – це просто необхідність, щоб вижити у сурових воєнних умовах. Я тепер так вважаю. Та не один я серед моїх товаришів!
Я бажаю людям, щоб вони всі вміли домовлятися одне з одним без воєн. Щоб не одна дитина в світі не промовляла б цими віршами Ліни Костенко:
«Мій перший вірш написаний в окопі…
На тій сипкій від вибухів стіні,
Коли згубило сонце в гороскопі
Моє дитинство, вбите на війні»…
Подвиг - це завжди здатність до самопожертви. Є люди, які не здійснили жодного подвигу за все своє довге життя. Але багато і таких, ціле життя яких - подвиг. Це наші рятувальники. Це лікарі, пожежники, поліцейські. Вони рятують життя людей кожного дня, готові прийти на до в будь-який час. Отже, в житті є місце подвигу, і є люди, які зробили це своїм професійним обов"язком.