Хто ж насправді в цьому творі є драконом, а хто — людиною?
Нещодавно я прочитала твір "Місце для дракона". У ньому розповідалось про дракона Грицька. Це чуйна, добра, сформована особистість, яка попри свою хижацьку натуру, ніколи не зробила нікому зла. Антиподом Грицька виступає князь, який жадає вбити дракона. Такі закони діють у суспільстві, тому посланці князя змушені виконати його наказ.
Хто ж насправді в цьому творі є драконом, а хто — людиною? Звичайно, з його хижацькими поглядами більше схожий на дракона князь. Грицько - миролюбиве створіння, яке пише вірші, тішиться метеликами, виступає проти боротьби. Проте така особистість все ж помирає, адже вона не має сил протистояти злу. У цьому творі перемагає жорстокість в образі князя, а не добро, як заведено у казках.
Нещодавно я познайомився з творчістю Володимира Симоненка і переконався, що його поезія не залишить жодного з нас байдужим. Автор ставить перед нами питання про те, якою є справжня людина. На мій погляд, людина – це жива істота, що володіє даром мислення і зрозумілою для інших мовою, має здатність створювати та втілювати свої інтелектуальні та моральні якості.
Пристрасним закликом до пробудження внутрішніх можливостей кожного є поезія Симоненка «Ти знаєш, що ти людина?». На перший погляд таке запитання видається дивним для людини, особливо якщо пригадати, що за часів Радянського Союзу виділятися з натовпу було не прийнятним. Одразу ж стає зрозумілим обурення автора тими, хто добровільно зливається в сіру масу більшості.
Справжня людина – це талант. Але, як усім відомо, ідеальних людей не буває, тому талант у кожного свій. І той живе в доброті та щасті, хто може свої здібності уміло, гармонійно розвинути та спрямувати у правильне русло.
Яскравим прикладом щодо цього є поезія Симоненка «Гей, нові Колумби й Магелани». Та все ж мені здається, що найголовніше, чим відрізняється людина від інших істот, є її душа – внутрішній світ. Бо тільки людина здатна кохати, ненавидіти, дружити, радіти, відчувати гордість, душевний біль.
Поки людина є особистістю, доти й існує її усвідомлення своєї ваги в суспільстві, а також її повага до себе. Отже, чисте сумління, шляхетна поведінка, почуття власної гідності – ось те, що робить людину людиною.