М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Любов Пономаренко
Гер переможений
відповідь на питання:
1. Спираючись на текст, визнач, коли відбуваються події. Що тобі відомо
про цей період історії нашого народу?
2. Визнач Ключові слова в реченні Полонені німці зводили цей квартал
з любов'ю і розпачем. Прокоментуй їх.
3. Проаналізуй, як змінювалося ставлення полонених до місцевого населен-
ня після закінчення війни. Відповідь підтверджуй цитатами.
4. Поясни, яким було ставлення місцевого населення до полонених. Відпо-
відаючи, цитуй уривки з твору.
5. Поясни, як ти розумієш речення Тільки-но звiвся фундамент, як щось
трапилося з кожною цеглиною. Поясни можливі причини зміни настроїв
полонених.
Розкажи, що тобі стало відомо про Фрідріха. Відповідь підтверджуй цитатами.
Автор пише: Охоронець замість «шнеляти йому цигарку і до-
зволяв лежати під стіною. Чим пояснювалося таке особливе ставлення
солдата до полоненого?
зкажи, які стосунки склалися між Фрідріхом і дітьми. Чи були вони одно-
начними? Назви дві художні деталі, які символічно відображають ці сто-
сунки,
изнач події, які є зав'язкою, кульмінацією і розв'язкою твору.
и, що змусило Фрідріха накласти на себе руки. У чому трагізм цього
стояв спиною до людей,
9. Визна
10. Поясни, що змусило
образу?
11. Спираючись на текст
ись на текст твору, наведи два докази на підтвердження тези:
иття людини продовжується в його добрих справах.
троль такої художньої деталі у творі, як портрет Фрідріхових дітей.
ся з лексичним значенням слів толерантність ігуманізм”. На при-
овели поясни, як автор вирішує питання толерантності й гуманізму
а сказати про оповідача твору? Як він ставиться до Фрідріха?
12. Поясни роль такої ху
13. Ознайомся з лексичні
кладі новели поясни, як автор
в суспільстві.
14. Що ти можеш сказати про
А як до нього ставишся ти?
15. Визнач тему та ідео
ваних подій і як до них ставишся ти.
Толерантність — поблажливі
Гуманізм - ставлення
Гідності; людяність.
ему та ідею твору. Поясни, яка позиція автора твору до зображу-
на не піддавалася дрилю,
вийняли з отвору
куб. сукенках. Дриль
мов жив запитували:
поблажливий терпимий до чиїхсь думок, поглядів, вірувань тощо.
авлення лю, ни, пройняте турботою про її благо, повагою до її
219​

👇
Ответ:
strume54
strume54
15.11.2022

пока что думаю, погодь немного

4,5(73 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
228GGnyb
228GGnyb
15.11.2022
     Творча практика Олександра Олеся та Миколи Вороного має чимало спільних рис. Поетів об’єднує тематичне коло. Обидва з них торкались питань вірності батьківщині, її єдності,  революції 1917 років, які знайшли відображення у збірках М. Вороного «За Україну» та О. Олеся «Чужина». Митці прагнули оновити віршову техніку, шукали нові жанрові форми.
     Письменники використовують у своїх поезіях наказові форми, що також їх споріднює. Наприклад, вірш «Епіталама» М. Вороного промовляє: «Поспішайте від життя взяти все і все віддати!». О. Олесь у свою чергу лірично закликає: «Цілуй, цілуй, цілуй її, - Знов молодість не буде!». Обидва автори наголошують на тому, що необхідно отримувати насолоду від життя, тим самим розвиваючи гедоністичну («насолодницьку») тематику у своїй поезії.
     Отже, в ліриці О. Олеся і М. Вороного чимало спільного. Зокрема спільні теми, мистецькебачення, світогляд. Однією з головних моделей у творах цих письменників можна вважати імператив (наказовість).
4,7(13 оценок)
Ответ:
tori201512
tori201512
15.11.2022
У вірші «Всякому місту — звичай і права...» Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт -— як прожити життя чесно, по совісті. Але смерть нікого не пощадить — ні царя, ні мужика, і постати перед нею спокійно може лише той, у кого «совість, як чистий кришталь». Кожна строфа вірша закінчується однією думкою — про що має турбуватися людина. У творі багато перелічень, порівнянь, дотепних висловів, які характеризують марнославство людей. Цей вірш виконується як пісня, використаний І. Котляревським у п'єсі «Наталка Полтавка».

Г. С. Сковорода — видатний український філософ, просвітитель, письменник. Народився в с. Чорнухи на Полтавщині в небагатій козацькій родині. Володів багатьма талантами — гарно співав, грав на багатьох музичних інструментах, створював музику до власних віршів, мав педагогічний дар, знав кілька іноземних мов.

Навчався у Києво-Могилянській академії, був співаком придворної капели в Петербурзі, виїжджав у складі російської місії за кордон і мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, знайомлячись із культурою народів цих країн.

Потім викладав поетику в Переяславському та Харківському колегіумах, був домашнім учителем у поміщика Степана Томари. Не гнався за багатством і славою, до викладання підходив творчо, писав власні підручники, далекі від офіційних настанов, тому довго ніде не втримувався. Віддавав перевагу вільному, спокійному мандрівному життю, не обтяженому побутовими клопотами.

Написав збірки «Сад божественних пісень», «Байки харківські», кілька філософських трактатів і притч.

 Із його життям пов'язано багато легенд і таємниці. Прагнув до самопізнання та самовдосконалення, висунув ідею «сродної праці». Помер у с. Іванівці на Харківщині (тепер с. Сковородинівка Золочівського району), там же й похований. На могилі — епітафія: «Світ ловив мене, та не впіймав».
4,5(64 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ