Відповідь:
може щось з цього пригодиться
Пісня "Зажурилась Україна"
Час та місце запису пісні: середина ХІХ ст. в Новомосковському повіті Катеринославської губернії ( Новомосковському районі Дніпропетровської області).
Автор: народна пісня
Зміст: у пісні змальовано той час, коли на нашу землю нападали турецькі, татарські завойовники
Тема: у пісні описано страждання українського народу від нападів турецько-татарських загарбників.
Ідея: пісня закликає мирне населення стати разом з козацьким військом до захисту рідних земель
Жанр: історична пісня
Рід літератури: Ліро-епічний твір
Художні засоби: у цій пісні використано такі художні засоби: епітети (маленькії діти, шабля гостра, довга, вражий турок, вражий турчин); персоніфікація (Зажурилась Україна, слва не пропала); риторичне звертання (годі тобі, пане-брате); риторичні оклики (Дамо тому стиха лиха та вражому турку, Оце ж тобі, вражий турчин, З душею розлука!); пестливі слова (шабелька)
Пісня "Та, ой, як крикнув же та козак Сірко"
Час та місце запису пісні: записано в 1887 році в селі Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області.
Автор: народна пісня
Зміст: у пісні змальовано один епізод з життя легенадарного козацького ватажка Івана Сірка, а саме один з походів козацького війська у похід на кримського хана
Тема: зображено як козацьке військо під керівництвом Сірка виходить із Січі на Кримський шлях, щоб іти воювати з кримським ханом.
Ідея: пісня прославляє мужність, хоробрість, завзятість козацького ватажка Сірка та його війська.
Жанр: історична пісня
Рід літератури: ліро-епічний твір
Художні засоби: у творі використано такі художні засоби: епітети ( військо славне, сизий орел, вороні коні, битий шлях); метафора (військо... на вороних конях в степу виграває); пестливі слова (козаченьків, на конику, сонечко); риторичні оклики (Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана у гості!)
Пояснення:
МІФИ НАРОДІВ СВІТУ
ГРЕЦЬКІ МІФИ
Гомер
Відомості про автора:
Легендарний епічний поет Стародавньої Греції. Про особу Гомера практично відсутні достовірні відомості, про це свідчить те, що в античних джерелах історично реальний образ сліпого мандрівного співака переплітається з явно фантастичними вигадками. Навіть саме ім'я Гомера нерідко тлумачилося не як ім'я, а назва "заручника" або "сліпця".
Гомеру приписувалося авторство значної частини репертуару виконавців епічних творів (рапсодів). Пізніше в якості нібито справжніх творів Гомера були виділені дві епічні поеми "Іліада" і "Одіссея", а також більш дрібні твори ("гомерівські гімни", комічна поема" Маргіт " та ін.). За честь називатися батьківщиною Гомера сперечалися "сім міст" (Смірна, Хіос, Колофон, Саламін, Родос, Аргос, Афіни), по-різному визначалося і час життя Гомера – між XII і VII ст. До н. е.
Втім, і на" Іліаду "і на" одіссею " в різні епохи існували різні погляди. Наприклад, німецький вчений Ф. А. Вольф прийшов до висновку, що "Іліада" і "Одіссея" – це не цілісний твір, а зібрання окремих пісень. Інший німецький дослідник Ф.Шлегель прямо називав гомерівський епос не авторським твором, а плодом колективної творчості багатьох народних поетів.