Одного разу прислівник розачарувався у собі.
- Я такий нудний, бо ж незмінний. Іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.
І вирішив він піти з країни Мови.
Одного дня прокинулися мешканці Мови, а прислівника вже й слід прохолов. Спробували говорити питати одне одного. Щось негарно виходить. Сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). Вирішили всі разом шукати.
Знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. І до сих пір живуть разом щасливо.
тут трохи більше. Можна скоротити.
Гарним і могутнім постає Дніпро у пейзажній картині М. Мурашка «Вид на Дніпро». Ясний літній день Тихо, безвітряно.
Сонце ніжно пестить землю, лагідним теплом зігріває синьо-голубу дніпрову воду.
Ліворуч від нас два дерева на краю високого берега. Листя на них темно-зелене,
подекуди жовтаве, бо вже десь середина літа. Внизу видніється стежка, що поросла
густою травою. Дніпро-Славута могутньо несе свої води аж ген до обрію. Вони тихі,
спокійні. Вдалечині розкидано невеличкі острівці. І над усією цією красою -блакитне,
ясне, урочисте небо.
Картина створює світлий, радісний настрій. Коли роздивляєшся її, виникає нестримне
бажання самому опинитися на мальовничих схилах Дніпра, помилуватися його
чудовими краєвидами, величною красою.