Головна героїня, Маруся, характеризується як сильна та вольова дівчина, яка допомагала козакам та українському народові, пробудивши в кожному їхній національний дух та свідомість, що ми є українцями. Створюючи свої пісні, Маруся Чурай надихала, підбадьорювала козаків і саме з її піснями вони йшли в бій за Україну, за свою землю.
Проте будучи генієм української пісні, Маруся зазнала гіркого досвіду в коханні, адже Грицько, повівшись на матеріальний достаток з іншою, а саме з Галею, він зруйнував душу Марусі, яка безмежно кохала його: «Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі». Тобто виник, так званий, любовний трикутник. Як відомо, один з них рано чи пізно буде лишнім і саме він чи вона отримають головний «удар в серце». Похожу історію ми можемо згадати у творі «Украдене щастя» Івана Франка, де теж гається проблема кохання, зокрема любовного трикутника.
З дитячих років запали в душу хлопчика народні пісні, казки, думи, легенди. А ще полюбив маленький Михайлик книжку. «Якось я швидко, самотужки, – згадував пізніше письменник , – навчився читати і вже, на мої дев’ять років, немало проковтнув добра і мотлоху, якого ще не встигли докурити в моєму селі». Та найбільше його захопили дві книжки – «Кобзар» Тараса Шевченка і «Тарас Бульба» Миколи Гоголя. Перші літери хлопчик вивів виструганою з кленової гілочки ручкою і бузиновим чорнилом.
Коли Михайлику було дев’ять років, його віддали до школи. Хлопчик на той час вмів уже читати і писати, тому його відразу прийняли до другого класу. Сім’я постійно відчувала матеріальні нестатки, жити було важко, вчитися – теж. На всю родину Стельмахів були одні чоботи, тому часто взимку батько часто носив Михайлика до школи на руках, загорнувши його у якусь теплу одежину.
ответ:Мамина любов — це безкінечне терпіння, турбота, порозуміння і безкорисливість. Ще змалечку наша ненька не спить довгими ночами: колише своє немовля, співає йому тихі колискові, зігріває своїм теплом, захищає від злого світу і ніжить у своїх обіймах. Пізніше, коли дитя трохи підростає, веде його у дитячий садочок, знайомить з навколишнім середовищем, підказує і научає. Через кілька років починається школа, а мама і тоді залишається поруч з нами: збирає на заняття, допомагає зі складними задачками, турбується про наші стосунки з однокласниками, частує і гостинно приймає усіх наших друзів. Коли настає підлітковий період, час галасливих вечорів, скандалів і непорозуміння, люба матуся ніколи не здається, не сидить склавши руки, а все бігає, переймається, намагається достукатися і зрозуміти свою кровинку. Тільки мама залишається у цей період справжнім другом, який не зрадить, який підтримає у найскрутніший момент, підкаже і заспокоїть. Матусі разом з нами переживають наше перше кохання, нашу першу ніч після розлуки, перші поразки, перші грандіозні і крихітні перемоги, першу двійку і ото бажане «відмінно» у щоденнику, саме вони приймають разом з нами найважливіші рішення нашого життя, тільки ці жінки постійно турбуються про наш комфорт і позитивний настрій. Вони віддають, присвячують нам усе життя і не просять, ніколи не просять нічого в замін. Вони тільки хочуть бачити свою дитину щасливою, тільки й всього…
Объяснение: