М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Визначте спiльнi мотиви у вiршi сон на панщинi пшеницю жала i у нашiм раi на землi

👇
Ответ:
msvittenberg
msvittenberg
31.08.2021

Відповідь:Спільні мотиви: образи матерів-кріпачок, критика тогочасного суспільного ладу; картини тяжкої праці, становища дітей кріпаків; реалістичний стиль письма.

Пояснення:

4,8(16 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
dianacat1017
dianacat1017
31.08.2021
Так i нi.

Повість Вольтера «Простак» закінчилась сумно. Однак Гордон, який до самісінької смерті приятелював з Простаком, стверджував: «Нещастя інколи йде на добре».. . а скільки ще чесних людей на світі можуть сказати: «У нещасті немає нічого доброго! »

Але у «Простакові» стан речей не зображений фатально безвихідним. За Вольтером, позитивний приклад поруч, за ла-Маншем, — у англії, яку так любить Простак.

Для того, щоб пояснити обидві точки зору, ми сьогодні пригадаємо трагічну долю мадемуазель де Сент-ів і гуронця, а також спробуємо зрозуміти сутність полеміки гуронця і Гордона в Бастилії.Перебування Простака в Парижі починається з в’язниці. і не вилізти б йому звідти довіку, якби не.. .

Утім, попередньо треба ще раз відзначити художню майстерність автора. У повісті є «дзеркальна» , перехресна ситуація: гуронець їде до Парижа передусім для того, щоб визволити з монастиря панну Сент-ів, а в результаті вона визволяє його.

Щоб визволити коханого, Сент-ів була вимушена зрадити його. Отже, для того щоб стосовно однієї людини здійснився акт справедливості (щоб Простака звільнили) , треба, щоб стосовно іншої людини здійснився акт несправедливості (панна Сент-ів змушена віддатися вельможі Сен-Пуанжу) . Такий стан справ називається беззаконням.

У Парижі панна де Сент-ів попросила єзуїта влаштувати її до «якоїсь доброї побожниці, яка уберегла б її від спокуси» . Яка їдка іронія Вольтера!

«Побожниця» , жінка, не менш поблажлива, чим єзуїт, висловлювалася ще ясніше:

«Леле, — казала вона, — рідко справи йдуть інакше в цьому дворі, такому ґречному, такому галантному, такому вславленому: найменші й найзвичайніші посади дають часто лише за таку ціну, якої вимагають од вас. Слухайте, ви викликали в мені довіру й приязнь: признаюся вам, що коли б я була така вперта, як ви, мій чоловік не посідав би тої невеличкої посади, з якої живе; він знає це й зовсім не сердиться.. . <...> Ваше становище набагато краще: мова йде про те, щоб повернути вашого чоловіка на світ божий і одружитися з ним; це святий обов’язок, і ви повинні його виконати. <...> Що за лабіринт неправди! Що за країна! »

Що стосується Простака, він «з’явився в Парижі й у війську під іншим іменем» , і в цьому разі зникнення імені можна тлумачити як зникнення тієї людини, яка його носила. Отримавши посаду, яка давала йому засоби для існування, він перестав бути самим собою.

Мабуть, саме через ці реалії французького життя тієї доби «Простака» , на відміну від інших філософських повістей Вольтера, відносять до просвітницького реалізму.
4,6(21 оценок)
Ответ:
mymi10
mymi10
31.08.2021

На мою думку, білою вороною бути важко, але вчасно опанувавши себе можна уникнути негативних наслідків цього положення, отримуючи бажаний результат у будь-якій ситуації. З одного боку, "білі ворони" - люди не визнані суспільством, які увесь свій час та сили покладають на досягнення встановленних власноруч цілей. Саме через свою не схожу манеру поведінки, сприйняття світу кожен з них втрачає підтримку оточення і в буквальному сенсі перетворюється на вигнанця. У такому разі лише перемога над самим собою вкупі з наполегливістю не дозволяє відволікатися на провокації суспільства, впевнено крокуючи до омріяного фіналу. Аналогічна доля переслідувала і відомого українського письменника Тараса Григоровича Шевченка. Завдяки наполегливій праці йому вдалося довести справу всього свого життя до кінця, оминаючи найважчі перешкоди тогочасного соціуму, наперекір встановленним думкам. Своїм прикладом такі люди укотре доводять, недосяжного не існує. З іншого боку - тиск суспільства на вигнанців у деяких випадках призводить до повної втрати віри у себе, і як результат руйнує будь-які надії та у корні ламає найменший шанс на визнання у майбутньому. Такою особою можна вважати героя роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Чіпку Варениченка. Не маючи батька від народження, він помітно різнився серед однолітків свого часу. У результаті чого більшість остерігалась контактів з ним. Такий іб життя у подальшому змінив шлях хлопця, завівши його на хибну доріжку, що, у свою чергу, дозволило йому піти злочинним шляхом.

Оригінал тексту: https://wholie.today/bila-vorona.php

Объяснение:

4,5(45 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська література
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ