Одного разу прислівник розачарувався у собі.
- Я такий нудний, бо ж незмінний. Іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.
І вирішив він піти з країни Мови.
Одного дня прокинулися мешканці Мови, а прислівника вже й слід прохолов. Спробували говорити питати одне одного. Щось негарно виходить. Сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). Вирішили всі разом шукати.
Знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. І до сих пір живуть разом щасливо.
тут трохи більше. Можна скоротити.
якщо я б мав друзей з надприродними здібностями ,я б багато чого зміг. але це опасно, бо якщо він стане ненормальним-від нього не втекти. але це тільки але, не факт що так воно й буде. А так це навіть круто,і цікаво. він тобі багато чого розповість про нового себе,та як себе почуває маючи такий дар. зважаючи на ситуацію-може навіть до в досягненні чогось. звісно це може бути не безпечно, але кого це турбує? жартую,це дуже небезпечно ,він може взірватися у любу хвилинку, а якщо ти будеш поряд?... доповню тим що це не круто,й це дає змогу втомлюватися, бо коли ти гіперактивний це неописно важко. та хто знає,від такого і померти можна,серце така штука-багато не перетягнеш. Тому слід бути дуже ,і дуже обережним.
Объяснение:
фантазии не хватило извини, брат