Жив був собі богатир. І вирішив якось він усі крамниці позносити. Махне лівою рукою, крамниця з корнем вилітає, махне правою рукою, на друзки крамниця розлітається. І позносив він усі крамниці крім однієї, не крамниця, а крамничище! Махнув богатир обома руками, крамничище підлетіло і придавило богатиря. Іде раптом по вулиці солдат. Богатир і каже " до мені , солдате, зпід крамниці вилізти. "Е ні каже", солдат ти за мене богатирем став , сам звідти і вибирайся. Лежить тоді далі богатир, і тут цар по вулиці йде. До мені, царю зпід крамниці вилізти, Я тобі вже в богатирі допоміг вилізти, каже цар та й іде далі. Раптом іде мужичок звичайний. До мені, мужиче зпід крамниці вилізти. ДОбре, до я тобі, каже мужик і допоміг богатиреві вилізти, а сам застряг. До ж ти мені тепер, богптире, каже мужик. Скільки тобі років, питає богатир, 61, каже мужик, ну добре, піду до царя, нехай тобі пенсію підійме, сказав богатир і пішов. Лежить мужик і думає, так розумний в нам богатир, є в нашої держави майбутнє, подумав і замерз.
1. Олівер Твіст - хлопець, який пережив багато негараздів та невдач, його оточували злі люди, але він не піддався й не став таким же. Все це наголошує на те, що у Олівера неабияка сила духу. 2. Чарльз Діккенс зобразив кримінальний світ Лондона дуже реалістично, адже злочинна банда Фейгіна змальована не лише в усій побутовій конкретності своєї діяльності, а й з неабиякою глибиною психологічного розкриття характерів її членів. Письменник тонко відчував тенденцію романтизму до ідеалізації, «лакування» образів розбійників, зображення їх у прикрашеному вигляді. Варто визнати, що у формуванні такої традиції певну роль відіграла ідеалізація образу так званого «благородного розбійника» ще у фольклорі. Для народу такий образ був хоча й примарною, але чи не єдиною надією на справедливе покарання злочинних можновладців і багатіїв.
