Вічна проблема вибору не раз постає на життєвій дорозі, про неї задумувався не один поет. Змінюються покоління. Життя людства мов «вічна колиска», що гойдається «маятником» в буремні «над штормом, над шабельним блиском» і мирні «над леготом теплим в житах» часи. «Життю — ні кінця, ні начала», — пише Борис Олійник у своєму вірші. Бачимо, що мова йде не про конкретну людину, героя вірша, а про людство в цілому, а значить про кожного з нас. Це роздум про вибір світогляду, філософії життя, правильної життєвої позиції. Цей вибір є різним. Можна бути пасивним споглядачем усього, пристосуватися до обставин і не залишити по собі ніякого сліду. Один передбачливо очі Прикрив ще на крок від межі, Ввійшовши клітиною ночі Тихенько: чи жив, чи й не жив? А можна жити повноцінним життям. Вчитися, працювати і досягати успіхів. Свою майстерність, уміння і талант дарувати людям. Шукати істину. Не зупинятися на досягнутому. Ніколи не миритися з несправедливістю. Свідомий вибір не є легким. Він потребує мужності, а в особливих випадках навіть самопожертви. А інший — на кроки не міряв: Летів, і гримів, і… згорів. За таких умов життя не є даремним, бо залишений спадок стає надбанням людства. А пам’ять про видатних людей є вічною. І люди відкрили в сузір’ях Зіницю нової зорі. Поезія автора – заклик до роздумів про життя. Це вічне протиборство добра і зла. Важливо знайти своє місце в житті. Що ж до себе, то автор говорить однозначно: Я б вибрав найвищу почесть: У чистім і чеснім бою На чорному мармурі ночі Зорю записати свою! А читачу дається можливість зрозуміти сенс буття і робити правильний вибір.
"Стало гiрко Тосi, гiрко. I тут вона пригадала, як вставала раненько, як iщла назирцi за Юрком, i в недоброму передчуттi стиснулося серце. Вона через садок майнула на сусiдський двiр, до ящика, а каченята вже деякi лежать на травi, а деякi ледве голiвки тримають. Вона на них водою прискати, вона iх трусити, але хiба це Не тямлячи себе, хапала i ховала каченят за пазуху. Вони дiткнулися вялими тiльцями, але й не ворушились" Тобто Тосi стало шкода каченят, розумiючи , що вони загинуть вона вирiшила повернути птахам свободу.
точно не знаю но вроде так
Объяснение:
а. воно йому дуже сподобалося б. йому дуже були потрібні гроші