П’єса Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» розповідає цікаву історію про низькі людські почуттях і якостях. Як зрозуміло з самої назви твору, найголовнішою мотивацією для головного героя твору є тільки гроші. Герасим Калитка був дуже жадібним, не мав нічого більш важливого в своєму житті, ніж збагачення. В цілому цей образ був досить характерним для того часу. Тоді справді гроші і земля були надзвичайно важливими для людини і її успішного життя.
У відповідності до змісту твору, Герасим Калитка дуже любив дві речі – гроші та землю. У творі наведено величезна кількість прикладів того, як він все це любить і наскільки він жадібний у зв’язку з усім цим. Він докоряв своїх слуг за зайвий з’їдений ними шматок хліба, хотів одружити свого сина на багатій дівчині, яку син не любив. Він був жадібний навіть по відношенню до власної дружини, яка просила дати їй коней, що добратися до міста. Більше того, Герасим Калитка був готовий на будь-які хитрощі і навіть на незаконні дії, щоб хоча б трохи збагатитися. Одного разу до нього в гості прийшов єврей і запропонував за кілька тисяч справжніх грошей купити сто тисяч грошей фальшивих, які неможливо розпізнати. Герасим був настільки жадібний, його свідомість було настільки помутнілою, що він погодився на цей очевидний обман. Крім того, йому були сильно потрібні гроші, щоб дати їх у борг під заставу чужої землі Смоквина, а потім витребувати цю землю собі. На жаль для Герасима, сто тисяч, видані йому євреєм, виявилися простими папірцями, а тому він не зміг купити землю Смоквина, та й видані єврею гроші були втрачені.
Немає жодних сумнівів у тому, що навіть якщо б афера Герасима Калитки виявилася успішною, щасливою ця жадібна людина ніколи не стала би. Вся проблема в тому, що людська жадібність просто не має меж. Якщо людина жадібна, вона ніколи не заспокоїться. Помилково вважати, що багаті люди не можуть бути жадібними, тому що у них багато грошей. Навпаки, якщо людина багата, значить, гроші для неї дуже важливі. А це в свою чергу говорить про те, що вона їх надзвичайно цінує і ні за що не віддасть і не поступиться будь-кому іншому ні за яких обставин.
Можна з упевненістю говорити про те, що Герасим Калитка не заспокоївся б, якби отримав землю Смоквина. Більше того, ця удача зробила б його ще більш жадібним до грошей і до землі. Він би відчув, що у нього все виходить, що всі його афери проходять, а тому продовжив би шукати можливості наживатися на оточуючих. Я думаю, що невдача Герасима повинна була послужити йому уроком і показати йому, що гроші і земля можуть зіпсувати людину.
Є люди, які внутрішньо виглядають жахливо, але вони це вміло приховують. З часом вони навчилися це робити. Коли я виявляю цей факт, то просто перестаю звертати увагу на цю людину і вважаю його обманщиком. Я вважаю, що людина в цілому відображає суть свого внутрішнього світу, але навіщо приховувати що то і намагатися брехати, адже з часом все стане відомо.
Людина не може прикидатися довгий час. Рано чи пізно він покаже себе у всій своїй «красі». Особливо це стосується домочадців, які бачать людину таким, яким він є насправді. І обдурити їх вже неможливо. Вони добре знайомі з його внутрішнім світом, а не тільки з зовнішнім лоском.
Та й якщо говорити про роботу і відносинах з колегами, то тут теж все просто.
Коли приходить нова людина, йому вдається протриматися хорошим в крайньому випадку пару місяців. Поки не виникнуть якісь ситуації, робочі моменти, міжособистісні відносини. А особливо — якщо мова піде про гроші, зарплаті, премії, особисті проблеми, коли потрібно надати до якомусь колезі. Ось тоді в тій чи іншій мірі, і проявиться все нутро цієї людини. А коли він «спіткнеться» один раз, потім другий і третій, намагатися здаватися краще вже немає сенсу. Ну хіба що продовжувати вводити в оману нових співробітників або колег, з якими спілкуєшся мало.
Наведу приклад. У мене на роботі рік працює одна дівчина. Коли вона прийшла, нам здалася дуже милим, добрим, світлим, безконфліктним людиною. Такий ангел у плоті, з пухкими губками і синіми очима. Але пару місяців тому ми стали свідками огидною сцени. Ця дівчина кричала на літню прибиральницю. Зверталася до неї на «ти», обзивала її. Це було жахливо. Людина просто «преобразився». Розпатлане волосся, слина — на всі боки, очі скажені. Ми були в шоці. Чи не тому, що людина не стримався і розлютився, а від того, що вона продовжувала її гнобити кілька днів, поки жінка не звільнилася. І після цієї події ангельський погляд і вкрадливий голос перестав виробляти на всіх враження. Дівчина зрозуміла це і перестала прикидатися тим, ким не була. Зараз вона начебто збирається звільнятися і ми чекаємо цього з великим нетерпінням.
Так що з вищесказаного можу зробити висновок, що до таких людей буду ставитися так, як вони того заслуговують. Ну хочеться людині здаватися сьогодні краще, нехай старається. Може людина намагається змінити себе. Як чинить, то ж і отримає у відповідь.Ставлюся до таких людей нейтрально і звичайно з невеликим жалем, мені їх просто шкода. Вони іноді так Завирай, що вже не пам’ятають, де була правда, а де самі вигадали і прийняли за правду. Звичайно маска завжди зривається з людини і це буває досить швидко інший раз.
Тому що вони погані гравці, і вся негативна сутність швидко проривається у них назовні. Коли розкривається такий факт я частіше буду ігнорувати такої людини і ніколи не підпущу його близько у свій особистий простір.
В основному вони великі підлабузники і люблять влізти в душу до іншого і тільки для того, щоб дізнатися якісь подробиці, потрібні їм, а потім поволі і нишком по них проїхатися. Це їх коник, обсмакували при цьому все своїми надуманими подробицями.
Коли нутро гниле, вас нічого не може пов’язувати з такою людиною, так як від такого спілкування ви не отримаєте зворотних позитивних емоцій, а будете лише обплутані негативом, який вам принесе розчарування лише.
Твір починається із звернення до нових Колумбів і Магелланів з пропозицією продов�ити відкривати цікаве, незвідане в житті. Протягом поезії автор висловлює думку про прагнення кожної людини жити активно, на благо рідного краю, народу. Наприкінці поезії В. Симоненко засуджує байдужість і пропонує її «шкварити… на вогні».
Подробнее - на -
Объяснение: