М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Підготувати тислий переказ твору від імені Тараса. Твір Журавлі Веселки

👇
Ответ:

Объяснение:

Дід Матвій і Тарасик колють дрова біля повітки. Дід як гахне колуном по сосновому чурбаку, так він і розлітається. А Тарасик довго цюкає своєю сокиркою, поки розрубає.

— А чи не час уже й перепочити? — поглядаючи на онукові силкування, каже дід і всідається на дровітні.

А Тарасик знайшов товстий шмат соснової кори, видовбує човник.

Тихо на подвір'ї. Тільки іноді налетить вітерець-пустунець, побавиться вербовим віттям та й далі полетить.

"Курли, курли!" — раптом долинуло з вишини.

Тарасик підводить голову, вдивляється в небо. А курликання все ближчає. Ось уже видно в голубому небі рівненький трикутник.

— Журавлі! Діду, журавлі летять! — вигукує Тарасик.

Дід крекчучи, встає з дровітні. Прикладає до чола долоню.

— Повертаються з ірію веселики наші,— розгладжує вуса.

— А чому веселики? — дивиться на діда Тарасик.— Журавлі!

— Ні, зараз, навесні, звуть люди журавлів веселиками.

— А чому?

— Бо повертаються птахи додому, і радіють вони, весело їм, що здолали далеку дорогу, що знову в рідних краях. І люди з ними радіють.

— Дивіться, дідусю, строєм летять! Наче солдати! — показує Тарасик.

— Строєм краще летіти. Так і з вітром легше змагатися, а як виб'ється котрий з сил, інший підтримає.

— Егей, веселики! Привіт! — гукає Тарасик.

Птахи ніби вчувають його вітання і у відповідь голосно курличуть.

— А восени зватимуться вони журавлями,— продовжує дід.— Розстаються тоді з батьківщиною і журяться від того, що мусять летіти на чужину. Через те й — журавлі.

Стоять серед двору старий і малий, дивляться в небо. Курликання поволі стихає, розтає у високості.

Тарасик береться за сокирку та все примовляє:

— Журавлі-веселики! Журавлі-веселики!

4,7(3 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
dash4ka282863718
dash4ka282863718
23.04.2022
Офіційна критика засудила твір, визнавши його "наскрізь несучасним", "песимістичним", "класово ворожим", у якому " соціальні чинники" підмінені " психологічними".
"Місто" - перший урбаністичний роман в українській літературі, з новими героями, проблематикою та манерою оповіді.
"Місто" В. Підмогильного - роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця й оптимізму переможеного. Автор хотів поставити людину перед самою собою , змушував її зазирнути в себе.
У своєму психологічно - філософському ключі роман "Місто" порушує проблему перспективи української нації, узагальнивши її в епіграфі з "Талмуду" до нього: "Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома до янгола. Цю істину відкриває В. Підмогильний своїм завжди актуальним романом. 
4,7(100 оценок)
Ответ:
garcinia
garcinia
23.04.2022

Шевченко Тарас Григорьевич (1814-1861) – украинский прозаик и поэт, художник и мыслитель, революционер-демократ.

Детские годы

Тарас появился на свет 9 марта 1814 года. В Звенигородском уезде Киевской губернии было в то время маленькое село Моринцы. Заправлял там помещик В.В. Энгельгардт, приходившийся племянником князю Потёмкину и унаследовавший большую часть его малороссийских земель. У помещика этого работал крепостной крестьянин Шевченко, Григорий Иванович, папа будущего поэта.

Семья Шевченко была многодетной. По отцовской линии корни уходили к запорожским казакам. Мама, Бойко Катерина Якимовна, была из прикарпатского рода. В 1816 году семья переселилась в другое село Звенигородского уезда, Кириловку, где и детство Тараса.

Когда Тарасу было 9 лет, умерла его мама. Отцу многодетного семейства приходилось нелегко, и он в тот же год женился на вдове с тремя детьми. Мачеха была суровая, поэтому маленький Тарас в большей степени находился на попечении своей сестры Кати. Но вскоре она вышла замуж, и мальчик снова лишился нежности и доброты. Тарасу было всего 11 лет, когда умер отец. Ребёнок стал беспризорным, начался один из тяжелейших жизненных периодов.

Юные годы

Ему пришлось вести кочевой образ жизни. Доводилось служить у дьяка-учителя, где Тарас немного обучился чтению и письму. Брали его на работу в соседних сёлах дьяки-маляры, которые писали иконы. Здесь Тарас познал азы живописи, хотя рисование интересовало его ещё с самых ранних детских лет. Приходилось и овечек пасти, и погонычем служить у местного священника.
Источник: http://stories-of-success.ru/tarasa-shevchenko

4,7(76 оценок)
Это интересно:
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ