1892, 31 грудня – народився Михайло Васильович Семенко в невеликому селі Кибинці, Полтавська область в родині волосного писаря 1911 – вступив до Петербурзького психоневрологічного університету 1913 – вийшла перша збірка «Prelude»
1914 – переїздить до міста Київ та з початком Першої світової війни його мобілізують до царської армії. Встигає видати збірки «Дерзання» та «Кверо-футуризм» 1915 – написав цикл «Крапки і плями» 1916-1917 – служить у Владивостоці телеграфістом. Там же Михайль Семенко вступив до угрупування РСДРП(б) 1917 – повертається до Києва та починає активно писати. Очолив рух за відродження і розвиток національної літератури 1918 – написав три збірки «П’єро здається», «”П’єро кохає», та «Дев’ять поем» 1919 – написав збірку «Дві поезофільми» 1920 – разом з М. Любченком та О. Слісаренком видав «Альманах трьох» 1921 – організував дві групи футуристичного спрямування – «Ударна група поетів-футуристів» та «Асоціація панфутуристів» 1922 – проголосив панфутуристичну теорію, згідно якої класичне мистецтво перебуваючи на піку свого розвитку раптом починає впадати в агонію. Михайль Семенко наголошував на тому щоб створити над мистецтво 1924 – світ побачила збірка «Кобзар» 1927 – написав книги «Степ» та «Маруся Богуславка» 1931 – видав збірку «Сучасні вірші» 1932 – видав дві збірки «З радянського щоденника» та «Китай в огні» 1933 – видав збірку «Міжнародні діла» 1936 – розлучився зі своєю другою дружиною, українською актрисою Наталією Ужвій з якою у них був спільний син Михайло 1937, 23 квітня – відбувся творчий вечір імені Семенка. А вже через три дні його арештовують, звинувативши у контрреволюційній діяльності 1937, 23 жовтня – Семенка розстріляли
Я полюбляю книги тому, що до них мене змалечку привчили батьки. Спочатку мені читали вголос дорослі, а з п"яти років я вже вільно став читати сам. Відтоді книжки стали моїми добрими друзями, вони щедро дарували мені знання, почуття, емоції. Книжки до мені змістовно проводити мій вільний час, не давали ніколи нудьгувати. Завдяки читанню книжок, я навчився грамотно висловлювати свої думки. Я майже не роблю помилок у своїх власних текстах, тому що мимоволі засвоював правопис, читаючи книги. Коли я матиму власних дітей, я даруватиму їм все нові й нові книжки.
1892, 31 грудня – народився Михайло Васильович Семенко в невеликому селі Кибинці, Полтавська область в родині волосного писаря 1911 – вступив до Петербурзького психоневрологічного університету 1913 – вийшла перша збірка «Prelude»
1914 – переїздить до міста Київ та з початком Першої світової війни його мобілізують до царської армії. Встигає видати збірки «Дерзання» та «Кверо-футуризм» 1915 – написав цикл «Крапки і плями» 1916-1917 – служить у Владивостоці телеграфістом. Там же Михайль Семенко вступив до угрупування РСДРП(б) 1917 – повертається до Києва та починає активно писати. Очолив рух за відродження і розвиток національної літератури 1918 – написав три збірки «П’єро здається», «”П’єро кохає», та «Дев’ять поем» 1919 – написав збірку «Дві поезофільми» 1920 – разом з М. Любченком та О. Слісаренком видав «Альманах трьох» 1921 – організував дві групи футуристичного спрямування – «Ударна група поетів-футуристів» та «Асоціація панфутуристів» 1922 – проголосив панфутуристичну теорію, згідно якої класичне мистецтво перебуваючи на піку свого розвитку раптом починає впадати в агонію. Михайль Семенко наголошував на тому щоб створити над мистецтво 1924 – світ побачила збірка «Кобзар» 1927 – написав книги «Степ» та «Маруся Богуславка» 1931 – видав збірку «Сучасні вірші» 1932 – видав дві збірки «З радянського щоденника» та «Китай в огні» 1933 – видав збірку «Міжнародні діла» 1936 – розлучився зі своєю другою дружиною, українською актрисою Наталією Ужвій з якою у них був спільний син Михайло 1937, 23 квітня – відбувся творчий вечір імені Семенка. А вже через три дні його арештовують, звинувативши у контрреволюційній діяльності 1937, 23 жовтня – Семенка розстріляли