Бор күни ЕКИ дос Орманди келе жатады. Кенеттен алдарынан бор аю шыға келеди. Сол кезде биреуи қаша жөнеледи, екиншиси талға өрмелеп жасырынып қалады. Қашқан жигит ортада қалып кетеди. Алайд, а не истерин билмей тұрғанда, Ойын «Өлген адам сияқты Жергей етбетиммен жатая қалсам, бәлким құтылып кетермин» деп Жергей жатая қалады. Аю келип оны иискелей бастағанда Демин жұтып, дем Алма жатады. Аю кеткен соң талға өрмелеп кеткен досы төмен түсип, досының қасына келип, күлип «Айтшы ал, аю сениң құлағыңа НЕ дл сыбырлады?» Дейд. Сонда досы «Досына қауип-қатер төнип тұрғанда қашып кеткен адамдардан сақтану керектигимди, айтты» Дейд.
Люба — перша приятелька Михайлика, шкільна подруга. Ця дівчина — сама щедрість, доброта. Вона мовби випромінює сонце. Це маленька лісова царівна, яка знає дуже багато таємниць природи. Дівчина надзвичайно , чуйна. Це вона «пособила» Стельмахам не їхати з Поділля в Херсонські степи… Як і тітка Василина, Люба співуча: «В них живуть голоси… предків». Героїня розуміє проблеми іншого і сприймає їх, як свої. Дідусь Михайлика був незвичайно вмілою людиною і мав «золоті руки». Він настільки багато усього вмів, настільки багато допомагав людям, що його «знав увесь повіт». Найдорожчими для дідуся була «земля, вірна жінка і пісня». Він настільки поважав свою дружину, що коли пізно повертався з заробітків, не смів її будити і проводив ніч під її вікном. «…Біля вікна дружини і прихопив мого діда останній осінній сон і простуда». Дід Дем’ян занеміг і незабаром помер. Не надовго пережила свого чоловіка і бабуся Михайлика. Ганна Іванівна, мати Михайлика, — найпоетичніший образ повісті. Незважаючи на тяжке життя, вона зберегла поетичну душу, вміння дивуватися звичайним речам: першому пуп’янку, цвіту соняшника, вранішній росі, легенькому туману, плачу дерева навесні. Усього, то знала й відчувала, мама навчала сина В образі Панаса Дем’яновича втілена ота вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих, чемних трудівників-хліборобів. Все життя своє батько працює на землі, на тій загорьованій десятинці, що і годує, і зодягає, і на світі держить його і сім’ю. Таким чином, першовідкривачами краси життя виступають потомственні хлібороби. Джерело: https://dovidka.biz.ua/gusi-lebedi-letyat-harakteristika-batka
