Життя і творчість українського письменника-гумориста Остапа Вишні. Узагальнення в і прийомів Остапа Вишні. Мрія великого чародія сміху. Остап Вишня як справжній новатор у своєму ділі. Художньо-образна структура письма та оповідна манера усмішок.
1 2 3 4 5 6 7 8 наголошені 2, 4, 6 шу ми'ть во да' ла ма' є все 1 2 3 4 5 6 7 8 наголошені 2, 4, 6, 8 парні числа, діляться на два вес на' і де' те пло' не се' отже розмір двостопний -оІ -оІ -оІ -- -оІ -оІ -оІ -о - ненаголошений склад о наголошений склад
Як ми бачимо - наголос на 2му складі, отже це чотирьохстопний ямб чоловіча рима (наголос на останньому складі)
Твір за повістю Г. Тютюнника «Климко» Твір розміщено в твори з української літератури від Tvir в Пятница 4 сентября Війна несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю дорослих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. Та як почувалися діти і підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без даху над головою, перед щоденною смертельною небезпекою? На собі, своїй долі відчув чорний подих смерті і Григір Тютюнник. Пізніше, ставши письменником, він не зміг не описати тих страхіть, які випали на долю покоління. Розповідь про дітей війни — основна тема його творчості, зокрема повісті «Климко».
Головний герой, як і сам письменник, залишився сиротою, виховувався у дядька, доки той не загинув від німецької бомби. Вже з початку повісті ми бачимо, що хлопчик серйозний, відповідальний. А зі смертю дядька йому і зовсім довелося покладатись тільки на себе. І Климко, і його друг Зульфат — чуйні, чутливі до чужого горя. Самі беззахисні, вони прихистили у себе свою вчительку з її немовлям. Зрозумівши, що запасів на зиму обмаль, Климко вирішив іти у Слов’янськ по сіль, на яку можна було наміняти харчів. Подорож далека й безпечна, але Клим-ко готовий терпіти холод і голод заради Зульфата, заради Наталії Миколаївни і її дитинчати. Взаємодо характерна риса майже всіх героїв оповідання. На перший погляд безпорадна людина у трагічній ситуації знаходить сили і можливість до ншій: хлопці допомагають вчительці, старий безногий швець разом з голодним Климком рятують молоденьку дівчину від облави, чужа жінка доглядає хворого Климка і навіть за залишитися жити у неї. Біда зближує, згуртовує людей, виявляє глибини людської душі: доброту, порядність одних і жорстокість та підлість інших.
Фінал оповідання — трагічний. Климко загинув від фашистської кулі уже біля самого дома, а «з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль».
Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей. Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей.
Життя і творчість українського письменника-гумориста Остапа Вишні. Узагальнення в і прийомів Остапа Вишні. Мрія великого чародія сміху. Остап Вишня як справжній новатор у своєму ділі. Художньо-образна структура письма та оповідна манера усмішок.