В оповіданні Володимира Винниченка "Федько-халамидник" Толя - це образ, який автор, на мою думку, ввів для того, щоб показати юним читачам, якими не варто бути, як не треба себе вести.
Толя - це вкрай жорстока і безсердечна дитина. Я гадаю, що все через нестачу батьківської любові і недостатньо правильного виховання. Толя - боягузливий, заздрісний, підлий. Він наділений усіма вадами, яких варто уникати. Такого хлопця ніхто не захоче бачити своїм другом. Федько ж, навпаки, рятує його. І робить це, щонайменше, двічі. До того ж, Толя є досить ніжним і тендітним, як для хлопця. Насамкінець, він брехливий і підступний. Життя ще не навчило його ставитися до інших людей із повагою, він не знає, що таке співчуття. Толя поважає лише себе, тому часто-густо йому соромно, коли "на людях" Федько робить щось непристойне (на думку Толі)
Борис Грінченко (1863 — 1910) був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець, фольклорист ,та етнограф, педагог, публіцист, організатор видавничої справи.Народився Борис Дмитрович Грінченко 9 грудня 1863р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині у збіднілій дворянській родині. У 1874 — 1879рр. він вчився у Харківській реальній школі, але з п'ятого класу був виключений за зв'язки з підпільною народницькою організацією. Після двомісячного ув'язнення Грінченко працює дрібним канцеляристом у Харківській казенній палаті, а невдовзі, склавши іспит на народного вчителя, «якимсь чудом», як сам згадував, влаштовується вчителювати. За винятком 1886 — 1887рр., коли Грінченко працював статистиком у губернському земстві на Херсонщині, освітній ниві він віддав понад десять років (1881 — 1894).У 1894р. Грінченко переїздить до Чернігова. Тут, працюючи у губернському земстві, він організовує видання змістовної бібліотечки народнопросвітніх книжок, стає одним з керівників нелегальної «Чернігівської Громади», разом із дружиною — письменницею М. Загірньою упорядковує музей української старовини В. Тарновського.
З 1902р. Грінченко живе в Києві. У 1905р. він редагує першу українську щоденну газету «Громадська думка» (згодом «Рада»), а в 1906р. — журнал «Нова громада»; того ж 1906р. стає керівником київського товариства «Просвіта».
Толя - це вкрай жорстока і безсердечна дитина. Я гадаю, що все через нестачу батьківської любові і недостатньо правильного виховання.
Толя - боягузливий, заздрісний, підлий. Він наділений усіма вадами, яких варто уникати.
Такого хлопця ніхто не захоче бачити своїм другом. Федько ж, навпаки, рятує його. І робить це, щонайменше, двічі.
До того ж, Толя є досить ніжним і тендітним, як для хлопця.
Насамкінець, він брехливий і підступний.
Життя ще не навчило його ставитися до інших людей із повагою, він не знає, що таке співчуття.
Толя поважає лише себе, тому часто-густо йому соромно, коли "на людях" Федько робить щось непристойне (на думку Толі)
Отже, Толя - це вкрай негативний персонаж.